Види покарань

Грошові стягнення:

а) головщина – плата родичам за голову убитого. Залежала від соціального статусу потерпілого. Розмір шляхетської головщини становив 100 коп грошей.

б) нав’язка – компенсація потерпілому за образу честі, за завдані побої, рани, каліцтво. Розмір шляхетської нав’язки становив 12 руб.

в) ґвалт – спеціальні штрафні санкції в розмірі 2 руб. грошей, що сплачувалися потерпілому за насильницькі дії проти нього. Шляхетський ґвалт становив 12 руб.

г) вина – сплачувалася за особливо тяжкі злочини і надходила до державної скарбниці;

д) заклад – один із способів забезпечення виконання вироку. Він полягав в особистій домовленості сторін чи спеціальному рішенні князя про обов’язковість штрафних санкцій у разі невиконання однієї із сторін судового рішення;

е) шкода – відшкодування потерпілому за заподіяні матеріальні збитки. Встановлювалася судом індивідуально;

- фізичні та майнові покарання:

а) смертна кара;

б) болісні та членоушкодлювальні покарання;

в) тюремне ув’язнення;

г) позбавлення прав або виволання. До нього засуджувалися ті, хто не корився рішення суду. Виволанець позбавлявся всіх громадянських прав. Ця особа перебувала поза законом, її дружина вважалася вдовою, а діти – сиротами;

д) позбавлення честі. Покарання застосовувалося лише до шляхти. Позбавленими шляхетської честі вважалися не тільки засуджені до цього виду покарання, а й засуджені на смерть, але помилувані внаслідок викупу. Позбавленого честі заборонялося переховувати, вступати з ним у будь-які контакти. Йому дозволялось емігрувати за кордон або перетворитися на раба.

Поряд із загальною системою покарань у Великому князівстві Литовському поширені були й допоміжні санкції. Вони застосовувалися як додаткові або для заміни, у разі неможливості застосування основних.

З поміж них вирізнялися: вигнання за межі держави; позбавлення спадкових прав; каяття; передання в тимчасову чи довічну неволю; усунення з посади (стосувалося лише шляхетського стану).