Прийняття рішень»

ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ

ТЕСТИ

З навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

Напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»

У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства агарної політики та продовольства України

ЗМІСТ

№ теми Назва теми Кількість тестових завдань Сторінка
  Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна    
  Концепція проекту    
  Життєвий цикл проекту    
  Концепція витрат і вигод у проектному аналізі    
  Цінність грошей у часі    
  Проектний грошовий потік    
  Стандартні фінансові й неформальні критерії прийняття рішень    
  Динамічний аналіз беззбитковості проекту    
  Оцінка і прийняття проектних рішень в умовах ризику й невизначеності    
  Маркетинговий аналіз    
  Технічний аналіз    
  Інституційний аналіз    
  Екологічний аналіз    
  Соціальний аналіз    
  Фінансовий аналіз    
  Економічний аналіз    
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА х  
ВСЬОГО   х

Тема 1

«ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА»

1. Проектний аналіз — це:

1) методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і проектів;

2) методика оцінки ефективності альтернативних інвестиційних проектів;

3) методика визначення доцільності реалізації проектів в існуючих соціальному та політичному середовищах;

4) методологія обґрунтування комерційної спроможності проекту, можливості отримання необхідного рівня доходу;

2. Вивчення принципів і методів проектного аналізу дозволяє:

1) вірні всі відповіді;

2) ознайомитися з основними концепціями, методами і підходами, які використовуються в світовій практиці при аналізі проектних рішень, понятійним апаратом цього процесу;

3) виявити найважливіші проблеми, пов’язані з реалізацією проектів на національному, регіональному, галузевому та місцевому рівнях;

4) оволодіти практичними аналітичними навичками, інструментарієм, потрібними для проведення передпроектних заходів;

3. Основними складовими проектного аналізу є:

1) вірні всі відповіді;

2) концепція проекту, що визначає його основні особливості як об’єкта дослідження; фази та стадії життєвого циклу;

3) принципи, на яких базується проектний аналіз, критерії відбору й оцінки проектів;

4) аспекти проектного аналізу, що містять аналіз ринку, технічний, інституційний, екологічний, соціальний, фінансовий та економічний аналіз;

4. Методологія проектного аналізу передбачає необхідність відповіді на запитання:

1) вірні всі варіанти;

2) Якою є мета проекту?

3) На яку перспективу оцінюються вигоди та витрати?

4) Який спосіб порівняння проектів припустимо використовувати у варіанті, що розглядається?


Тема 2

«Концепція проекту»

1. Проект – це:

1) одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямований досягнення конкретних результатів протягом заданого періоду часу;

2) запланований комплекс економічно-соціальних, науково-дослідницьких заходів, спрямованих на досягнення генеральних цілей;

3) фіксація системи цілей, задач і засобів, які передбачають спрямовану зміну ситуації при передбаченому стані середовища;

4) вірні всі відповіді;

2. План — це:

1) фіксація системи цілей, задач і засобів, які передбачають спрямовану зміну ситуації при передбаченому стані середовища;

2) одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямований конкретних результатів протягом заданого періоду часу;

3) запланований комплекс економічно-соціальних, науково-дослідницьких заходів, спрямованих на досягнення генеральних цілей;

4) вірні всі відповіді;

3. Програма — це:

1) запланований комплекс економічно-соціальних, науково-дослідницьких заходів, спрямованих на досягнення генеральних цілей;

2) одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямований на досягнення конкретних результатів протягом заданого періоду часу;

3) фіксація системи цілей, задач і засобів, які передбачають спрямовану зміну ситуації при передбаченому стані середовища;

4) вірні всі відповіді;

4. До основних ознак проекту належать:

1) вірні всі відповіді;

2) кількісна вимірюваність;

3) часовий горизонт дії;

4) цільова спрямованість;

5. Залежно від взаємовпливу розрізняють види проектів:

1) вірні всі відповіді;

2) незалежні, умовні;

3) взаємовиключаючі;

4) заміщуючі; синергічні;

6. До незалежних належать проекти:

1) прийняття чи відмова від яких не впливає на дохідність інших проектів;

2) реалізація яких недоцільна при прийнятті рішення про здійснення іншого проекту, оскільки прибутковість першого знижується до нульового рівня;

3) отримання вигід від яких обумовлено прийняттям іншого проекту;

4) рентабельність якого залежить від реалізації іншого проекту, оскільки його дохідність починає знижуватися при прийнятті останнього;

7. Взаємовиключаючі — це проекти:

1) реалізація яких недоцільна при прийнятті рішення про здійснення іншого проекту, оскільки прибутковість першого знижується до нульового рівня;

2) прийняття чи відмова від яких не впливає на дохідність інших проектів;

3) отримання вигід від яких обумовлено прийняттям іншого проекту;

4) рентабельність якого залежить від реалізації іншого проекту, оскільки його дохідність починає знижуватися при прийнятті останнього;

8. Умовними називаються проекти:

1) отримання вигід від яких обумовлено прийняттям іншого проекту;

2) реалізація яких недоцільна при прийнятті рішення про здійснення іншого проекту, оскільки прибутковість першого знижується до нульового рівня;

3) прийняття чи відмова від яких не впливає на дохідність інших проектів;

4) рентабельність якого залежить від реалізації іншого проекту, оскільки його дохідність починає знижуватися при прийнятті останнього;

9. Заміщуючим називають проект:

1) рентабельність якого залежить від реалізації іншого проекту, оскільки його дохідність починає знижуватися при прийнятті останнього;

2) отримання вигід від якого обумовлено прийняттям іншого проекту;

3) реалізація якого недоцільна при прийнятті рішення про здійснення іншого проекту, оскільки прибутковість першого знижується до нульового рівня;

4) прийняття чи відмова від якого не впливає на дохідність інших проектів;

10. Синергічними називають проекти, що:

1) збільшують рентабельність один одного;

2) впливають на рентабельність від реалізації іншого проекту;

3) обумовлюють отримання вигід від іншого проекту;

4) роблять недоцільним реалізацію іншого проекту;

11. Монопроект — це:

1) окремий проект різних типів, видів та масштабів;

2) комплексний проект;

3) цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень;

4) вірні всі відповіді;

12. Мультипроект — це:

1) комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і потребує застосування багатопроектного управління;

2) окремий проект різних типів, видів та масштабів;

3) цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень;

4) вірні всі відповіді;

13. Мегапроект — це:

1) цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів;

2) комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і потребує застосування багатопроектного управління;

3) окремий проект різних типів, видів та масштабів;

4) вірні всі відповіді;

14. До інвестиційних проектів належать:

1) будівництво нового підприємства, реконструкція виробництва чи спорудження греблі;

2) розробка нового продукту, дослідження у галузі будівничих конструкцій чи розробка нової інформаційно-керуючої системи;

3) реформування підприємства, реалізація концепції нової системи управління, створення нової організації чи проведення міжнародного форуму;

4) приватизація підприємства, створення аудиторської системи, введення нової системи податків;

15. До проектів дослідження і розвитку належать:

1) розробка нового продукту, дослідження у галузі будівничих конструкцій чи розробка нової інформаційно-керуючої системи;

2) реформування підприємства, реалізація концепції нової системи управління, створення нової організації чи проведення міжнародного форуму;

3) приватизація підприємства, створення аудиторської системи, введення нової системи податків;

4) реформування системи соціального забезпечення, охорони здоров’я, соціальний захист незабезпечених верств населення, подолання наслідків стихійних лих і соціальних струсів;

16. До організаційних проектів належать:

1) реформування підприємства, реалізація концепції нової системи управління, створення нової організації чи проведення міжнародного форуму;

2) реформування системи соціального забезпечення, охорони здоров’я, соціальний захист незабезпечених верств населення, подолання наслідків стихійних лих і соціальних струсів;

3) приватизація підприємства, створення аудиторської системи, введення нової системи податків;

4) розробка нового продукту, дослідження у галузі будівничих конструкцій чи розробка нової інформаційно-керуючої системи;

17. До економічних проектів належать:

1) приватизація підприємства, створення аудиторської системи, введення нової системи податків;

2) реформування системи соціального забезпечення, охорони здоров’я, соціальний захист незабезпечених верств населення, подолання наслідків стихійних лих і соціальних струсів;

3) розробка нового продукту, дослідження у галузі будівничих конструкцій чи розробка нової інформаційно-керуючої системи;

4) реформування підприємства, реалізація концепції нової системи управління, створення нової організації чи проведення міжнародного форуму;

18. До соціальних проектів належать:

1) реформування системи соціального забезпечення, охорони здоров’я, соціальний захист незабезпечених верств населення, подолання наслідків стихійних лих і соціальних струсів;

2) реформування підприємства, реалізація концепції нової системи управління, створення нової організації чи проведення міжнародного форуму;

3) розробка нового продукту, дослідження у галузі будівничих конструкцій чи розробка нової інформаційно-керуючої системи;

4) вірні всі відповіді;

19. До учасників проекту відносяться:

1) вірні всі відповіді;

2) проектувальник;

3) субконтрактор;

4) керівник проекту;

20. Ініціатор — це:

1) сторона, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій по здійсненню;

2) головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;

3) сторона, що вкладає інвестиції в проект;

4) юридична (фізична) особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту;

21. Замовник — це:

1) головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;

2) сторона, що вкладає інвестиції в проект;

3) юридична (фізична) особа, якій інвестор делегує повноваження щодо здійснення проекту;

4) специфічна організаційна структура, що очолюється керівником проекту та створюється на період здійснення проекту;

22. Інвестор — це:

1) сторона, що вкладає інвестиції в проект;

2) головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;

3) юридична (фізична) особа, якій інвестор делегує повноваження щодо здійснення проекту;

4) специфічна організаційна структура, що очолюється керівником проекту та створюється на період здійснення проекту;

23. Керівник проекту — це:

1) юридична (фізична) особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту;

2) сторона, що вкладає інвестиції в проект;

3) головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;

4) специфічна організаційна структура, що створюється на період здійснення проекту;

24. Команда проекту — це:

1) специфічна організаційна структура, що очолюється керівником проекту та створюється на період здійснення проекту;

2) головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;

3) сторона, що вкладає інвестиції в проект;

4) юридична (фізична) особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту;

25. Контрактор — це:

1) сторона чи учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт за контрактом;

2) специфічна організаційна структура, що очолюється керівником проекту та створюється на період здійснення проекту;

3) головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;

4) сторона, що вкладає інвестиції в проект;

26. Ліцензори — це:

1) організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окремих видів робіт і послуг;

2) юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту;

3) сторона чи учасник проекту, що вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня;

4) сторона чи учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт за контрактом;

27. Органи влади — це:

1) сторона, що задовольняє свої інтереси шляхом отримання податків від учасників проекту, висуває та підтримує екологічні, соціальні та інші суспільні й державні вимоги, пов’язані з реалізацією проекту;

2) юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту;

3) сторона чи учасник проекту, що вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня;

4) сторона чи учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт за контрактом;

28. Власник земельної ділянки — це:

1) юридична (фізична) особа, яка є власником земельної ділянки, залученої до проекту;

2) юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту;

3) сторона чи учасник проекту, що вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня;

4) сторона чи учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт за контрактом;

29. Виробник кінцевої продукції проекту — це:

1) здійснює експлуатацію створених основних фондів та виробляє кінцеву продукцію;

2) юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту;

3) сторона чи учасник проекту, що вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня;

4) сторона чи учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт за контрактом;


Тема 3

«ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ»

1. Життєвий цикл проекту – це час:

1) від першої затрати до останньої вигоди проекту;

2) від ідеї проекту до початку його інвестування;

3) затвердження місії проекту;

4) окупності капітальних витрат;

2. Стадії фази «Проектування» життєвого циклу проекту:

1) всі вірні відповіді;

2) ідентифікація;

3) розробка;

4) експертиза;

3. Ідентифікація проекту– це:

1) вибір або генерування ґрунтовних ідей проекту, які можуть забезпечити виконання важливих завдань розвитку;

2) стадія, на якій інвестор разом з учасником, який хоче одержати фінансування під проект, оформлюють юридичні зобов'язання щодо заходів для забезпечення успіху проекту;

3) подальше вивчення ідей проекту шляхом інженерного проектування, аналізу економічної та фінансової здійснимості, вивчення впливу проекту на місцеве населення тощо;

4) стадія, що забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом чи рішенням про його фінансування;

4. Розробка проекту– це:

1) подальше вивчення ідей проекту шляхом інженерного проектування, аналізу економічної та фінансової здійснимості, вивчення впливу проекту на місцеве населення тощо;

2) стадія, на якій інвестор разом з учасником, який хоче одержати фінансування під проект, оформлюють юридичні зобов'язання щодо заходів для забезпечення успіху проекту;

3) визначення ступеню досягнення цілей проекту, висновки з набутого досвіду для використання в подальших проектах;

4) стадія виконання необхідних робіт для досягнення цілей проекту;

5. Експертиза проекту - це:

1) стадія, що забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом чи рішенням про його фінансування;

2) стадія, на якій інвестор разом з учасником, який хоче одержати фінансування під проект, оформлюють юридичні зобов'язання щодо заходів для забезпечення успіху проекту;

3) визначення ступеню досягнення цілей проекту, висновки з набутого досвіду для використання в подальших проектах;

4) подальше вивчення ідей проекту шляхом інженерного проектування, аналізу економічної та фінансової здійснимості, вивчення впливу проекту на місцеве населення тощо;

6. Стадії фази «Впровадження» життєвого циклу проекту проекту:

1) вірні всі варіанти;

2) переговори;

3) реалізація;

4) завершальна оцінка;

7. Переговори – це:

1) стадія, на якій інвестор і учасник, який хоче одержати фінансування під проект, оформлюють юридичні зобов'язання щодо заходів для забезпечення успіху проекту;

2) стадія, що забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом чи рішенням про його фінансування;

3) вибір або генерування ґрунтовних ідей проекту, які можуть забезпечити виконання важливих завдань розвитку;

4) подальше вивчення ідей проекту шляхом інженерного проектування, аналізу економічної та фінансової здійснимості, вивчення впливу проекту на місцеве населення тощо;

8. Реалізація – це:

1) стадія виконання необхідних робіт для досягнення цілей проекту;

2) стадія, що забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом чи рішенням про його фінансування;

3) подальше вивчення ідей проекту шляхом інженерного проектування, аналізу економічної та фінансової здійснимості, впливу на місцеве населення тощо;

4) визначення ступеню досягнення цілей проекту, висновки з набутого досвіду для використання в подальших проектах;

9. Завершальна оцінка – це:

1) визначення ступеню досягнення цілей проекту, висновки з набутого досвіду для використання в подальших проектах;

2) вибір або генерування ґрунтовних ідей проекту, які можуть забезпечити виконання важливих завдань розвитку;

3) стадія, що забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом чи рішенням про його фінансування;

4) подальше вивчення ідей проекту шляхом інженерного проектування, аналізу економічної та фінансової здійснимості, вивчення впливу проекту на місцеве населення тощо;

10. Визначення інвестиційних можливостей відноситься до фази проекту:

1) передінвестиційної;

2) інвестиційної;

3) експлуатаційної;

4) заключної;

11. Висновки по проекту і рішення про інвестування відносяться до фази проекту:

1) передінвестиційної;

2) інвестиційної;

3) експлуатаційної;

4) заключної;

12. Встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту відноситься до фази проекту:

1) інвестиційної;

2) передінвестиційної;

3) експлуатаційної;

4) заключної;

13. Придбання та передача технології відноситься до фази проекту:

1) інвестиційної;

2) передінвестиційної;

3) експлуатаційної;

4) заключної;

14. Придбання землі відносяться до фази проекту:

1) інвестиційної;

2) експлуатаційної;

3) передінвестиційної;

4) заключної;

15. Будівельні роботи відноситься до фази проекту:

1) інвестиційної;

2) експлуатаційної;

3) передінвестиційної;

4) заключної;

16. Встановлення обладнання відноситься до фази проекту:

1) інвестиційної;

2) передінвестиційної фази проекту;

3) експлуатаційної фази проекту;

4) заключної;

17. Набір та навчання персоналу відноситься до фази проекту:

1) інвестиційної;

2) передінвестиційної;

3) експлуатаційної;

4) заключної;

18. Здача в експлуатацію та запуск відносяться до фази проекту:

1) інвестиційної;

2) експлуатаційної;

3) передінвестиційної;

4) заключної;

19. Комерційна експертиза проекту вимагає проведення аналізу:

1) попиту на продукцію проекту;

2) масштабу проекту;

3) надійності технічних систем;

4) капітальних та поточних витрат;

20. Оцінка придатності технічного плану для місцерозташування проекту – це напрямок експертизи:

1) технічної;

2) екологічної;

3) комерційної;

4) інституційної;

21. Оцінка рівню сервісу та надійності існуючої інфраструктури, яку використовуватиме проект – це напрямок експертизи:

1) технічної;

2) комерційної;

3) екологічної;

4) інституційної;

22. Оцінка забруднення повітряного басейну – це напрямок експертизи:

1) екологічної;

2) технічної;

3) комерційної;

4) інституційної;

23. Оцінка витрат і прибутків для визначення комерційної життєздатності проекту – це напрямок експертизи:

1) комерційної;

2) екологічної;

3) технічної;

4) фінансової;

24. Оцінка бухгалтерського балансу – це напрямок експертизи:

1) фінансової;

2) соціальної;

3) економічної;

4) комерційної;


Тема 4

«Концепція витрат і вигод у проектному аналізі»

1. Цінність проекту – це різниця:

1) позитивних і негативних результатів;

2) доходів і собівартості;

3) кінцевих і початкових потоків;

4) капітальних і поточних витрат;

2. Зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту – це:

1) безповоротні витрати проекту;

2) витрати проекту;

3) собівартість проекту;

4) неявні вигоди проекту;

3. Модель оцінки додаткових вигід базується на розрахунку:

1) приросту вигід, отриманих завдяки здійсненню проекту, помноженому на ціну вигід;

2) кількості потрібних додаткових ресурсів, помножених на їх ціну;

3) затрат, обумовлені зменшенням витрат або отриманням додаткових доходів;

4) побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект;

4. Модель оцінки додаткових затрат ґрунтується на визначенні:

1) кількості потрібних додаткових ресурсів, помножених на їх ціну;

2) приросту вигід, отриманих завдяки здійсненню проекту, помноженому на ціну вигід;

3) затрат, обумовлені зменшенням витрат або отриманням додаткових доходів;

4) побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект;

5. Явними називають:

1) матеріальні вигоди, величина яких, як правило, очевидна;

2) кількість потрібних додаткових ресурсів, помножених на їх ціну;

3) приросту вигід, отриманих завдяки здійсненню проекту, помноженому на ціну вигід;

4) побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект;

6. До неявних вигід (затрат) належать:

1) побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект;

2) матеріальні вигоди, величина яких, як правило, очевидна;

3) кількість потрібних додаткових ресурсів, помножених на їх ціну;

4) приросту вигід, отриманих завдяки здійсненню проекту, помноженому на ціну вигід;

7. Методика оцінки неявних вигід і затрат передбачає застосування таких прийомів:

1) всі відповіді вірні;

2) визначення цін товарів і послуг споріднених ринків;

3) непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку;

4) максимальна — мінімальна величина;

8. Альтернативна вартість — це:

1) втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення однієї мети замість іншого, найкращого з тих, що лишилися, варіанта їх застосування;

2) визначення цін товарів і послуг споріднених ринків;

3) непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку;

4) «залишковий» метод визначення віддачі на підставі додаткової вартості;

9. Для визначення альтернативної вартості землі найбільш поширеними прийомами є:

1) всі відповіді вірні;

2) орендна плата, можливо капіталізована, в умовах існування розвинутого ринку оренди землі;

3) пряма оцінка продуктивності землі за допомогою оцінки продуктивності сільськогосподарських культур, які зараз на ній вирощуються, і визначення внеску землі у вартість загальної продукції;

4) «залишковий» метод визначення внеску віддачі землі на підставі додаткової вартості, яку можна отримати від її використання;

10. До вигід, що отримуються в результаті реалізації проекту, можна віднести зміни:

1) всі відповіді вірні;

2) фізичного обсягу виробництва;

3) кваліфікації працівників;

4) у часі та місті реалізації;

11. За можливістю відображення у бухгалтерській звітності витрати поділяються на:

1) бухгалтерські та економічні;

2) постійні, змінні;

3) експлуатаційні, фінансові;

4) середні, граничні;

12. За ступенем динамічності витрат залежно від збільшення чи зменшення обсягів виробництва витрати поділяються на:

1) постійні, змінні;

2) бухгалтерські та економічні;

3) експлуатаційні, фінансові;

4) середні, граничні;

13. За періодом здійснення витрати поділяються на:

1) довгострокові, короткострокові;

2) постійні, змінні;

3) бухгалтерські та економічні;

4) експлуатаційні, фінансові;

14. За спосіб віднесення на одиницю продукції витрати поділяються на:

1) середні, граничні;

2) довгострокові, короткострокові;

3) постійні, змінні;

4) бухгалтерські та економічні;

15. За походженням витрати поділяються на:

1) експлуатаційні, фінансові;

2) середні, граничні;

3) довгострокові, короткострокові;

4) постійні, змінні;

16. Бухгалтерські витрати (явні), утворюються:

1) під час сплати за ресурси зовнішньому постачальнику;

2) у разі використання фірмою власних ресурсів;

3) у разі випуску однієї додаткової одиниці продукції;

4) всі відповіді вірні;

17. Неявні витрати виникають:

1) у разі використання фірмою власних ресурсів;

2) під час сплати за ресурси зовнішньому постачальнику;

3) у разі випуску однієї додаткової одиниці продукції;

4) всі відповіді вірні;

18. Граничними називають:

1) додаткові витрати, які вимагатимуть від виробника випуску однієї додаткової одиниці продукції;

2) усі витрати, зміни яких безпосередньо не пов’язані з обсягом продажів;

3) всі платежі за матеріальні ресурси, оплата праці, накладні витрати, пов’язані з виробництвом продукції та функціонуванням підприємства;

4) витрати, які не можна розділити на компоненти та ідентифікувати з конкретними діями;

19. Постійними називають:

1) усі витрати, зміни яких безпосередньо не пов’язані з обсягом продажів;

2) додаткові витрати, які вимагатимуть від виробника випуску однієї додаткової одиниці продукції;

3) всі платежі за матеріальні ресурси, оплата праці, накладні витрати, пов’язані з виробництвом продукції та функціонуванням підприємства;

4) витрати, які не можна розділити на компоненти та ідентифікувати з конкретними діями;

20. До операційних витрат належать:

1) величина всіх платежів за матеріальні ресурси, оплата праці, накладні витрати, пов’язані з виробництвом продукції та функціонуванням підприємства;

2) витрати, які не можна розділити на компоненти та ідентифікувати з конкретними діями;

3) усі витрати, зміни яких безпосередньо не пов’язані з обсягом продажів;

4) додаткові витрати, які вимагатимуть від виробника випуску однієї додаткової одиниці продукції;

21. Комплексними, або нероздільними називають:

1) витрати, які не можна розділити на компоненти та ідентифікувати з конкретними діями;

2) усі витрати, зміни яких безпосередньо не пов’язані з обсягом продажів;

3) додаткові витрати, які вимагатимуть від виробника випуску однієї додаткової одиниці продукції;

4) величину всіх платежів за матеріальні ресурси, оплату праці, накладні витрати, пов’язані з виробництвом продукції та функціонуванням підприємства;


Тема 5

«цінність грошей у часі»

1. У відповідності до концепції вартості грошей у часі гривня сьогодні коштує:

1) більше, ніж гривня, яка буде отримана в майбутньому;

2) менше, ніж гривня, яка буде отримана в майбутньому;

3) стільки ж, скільки гривня, яка буде отримана в майбутньому;

4) стільки, скільки на неї можна купити товарів, робіт та послуг;

2. Майбутня вартість грошей – це сума:

1) в яку перетворяться інвестовані в теперішній період часу грошові кошти з врахуванням відсоткової ставки;

2) майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього моменту часу з врахуванням визначеної відсоткової ставки;

3) майбутніх грошових надходжень з урахуванням інфляції;

4) яка не враховує покупної властивості грошових коштів;

3. Сучасна вартість грошей – це сума:

1) майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього моменту часу з врахуванням визначеної відсоткової ставки;

2) в яку перетворяться інвестовані в теперішній період часу грошові кошти з врахуванням відсоткової ставки;

3) грошових надходжень з урахуванням інфляції;

4) яка не враховує покупної властивості грошових коштів;

4. Під ставкою процента розуміють:

1) суму процента на інвестиції, яка може бути отримана за даний період часу;

2) вимір часової вартості грошей з урахуванням інфляції;

3) суму платежу, яка приєднується до суми основного вкладу;

4) суму платежу, яка у подальшому платіжному періоді сама приносить дохід;

5. Простий процент — це сума доходу, яка утворюється:

1) як нарахування на первинну вартість вкладу в кінці одного періоду;

2) якщо сума нарахованого процента не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і у подальшому платіжному періоді сама приносить дохід;

3) як сума доходу на інвестиції, яка враховує інфляцію;

4) як сума доходу на інвестиції, яка не враховує інфляцію;

6. Складний процент - це сума доходу, яка утворюється:

1) якщо сума нарахованого процента не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і у подальшому платіжному періоді сама приносить дохід;

2) як нарахування на первинну вартість вкладу в кінці одного періоду;

3) як сума доходу на інвестиції, яка враховує інфляцію;

4) як сума доходу на інвестиції, яка не враховує інфляцію;

7. Реальна процентна ставка (r) — це ставка доходу на капітал:

1) без урахування інфляції;

2) з позицій інвестора на приватному ринку, яка включає інфляцію;

3) з урахуванням фактору часу;

4) без урахування фактору часу;

8. Номінальна (теперішня) процентна ставка (i) — це ставка доходу на капітал:

1) з позицій інвестора на приватному ринку, яка включає інфляцію;

2) без урахування інфляції;

3) з урахуванням фактору часу;

4) без урахування фактору часу;

9. Інфляційна премія — це:

1) премія за інфляційне очікування, яку інвестори додають до реального, вільного від ризиків рівня доходу (норми прибутку);

2) індексація доходів населення в період інфляції;

3) додаткові виплати аналітикам, яки більш точно передбачили рівень інфляції;

4) вірні всі відповіді;

10. На величину процентної ставки впливають чинники:

1) вірні всі відповіді;

2) дохідність інвестицій;

3) величина і темп інфляції;

4) ризик, пов’язаний з інвестиціями;

11. Майбутня вартість грошових коштів визначається за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

12. Сучасна вартість грошових коштів визначається за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

13. Номінальна сума грошових коштів:

1) не враховує покупної властивості грошових коштів;

2) враховує зміни покупної властивості грошей внаслідок інфляції;

3) враховує фактору часу;

4) не враховує фактор часу;

14. Реальна сума грошових кошті:

1) враховує зміни покупної властивості грошей внаслідок інфляції;

2) не враховує покупної властивості грошових коштів;

3) враховує фактору часу;

4) не враховує фактор часу;

15. Інфляція враховується в наступних випадках:

1) всі варіанти вірні;

2) при корегуванні нарощеної вартості грошових коштів;

3) при формуванні ставки відсотка для нарощування та дисконтування;

4) при прогнозі рівня доходів від інвестицій;

16. При оцінці інфляції використовують основні показники:

1) темп інфляції, індекс інфляції;

2) ставка відсотка;

3) ставка дисконту;

4) всі варіанти вірні;

17. Корегування нарощеної вартості з врахуванням інфляції здійснюється наступним чином:

1) всі варіанти вірні;

2) ;

3) ;

4) ;

18. При співвідношенні номінальної ставки відсотка r з темпом інфляції Т як r = T реальна майбутня вартість грошових коштів:

1. не збільшується, тому що приріст їх майбутньої вартості поглинається інфляцією;

2. збільшується, не дивлячись на інфляцію;

3. знижується, тобто процес інвестування стає збитковим;

4. збільшується, але процес інвестування стає збитковим;

19. При співвідношенні номінальної ставки відсотка r з темпом інфляції Т як r > T реальна майбутня вартість грошових коштів:

1. збільшується, не дивлячись на інфляцію;

2. не збільшується, тому що приріст їх майбутньої вартості поглинається інфляцією;

3. знижується, тобто процес інвестування стає збитковим;

4. збільшується, але процес інвестування стає збитковим;

20. При співвідношенні номінальної ставки відсотка r з темпом інфляції Т як r < T реальна майбутня вартість грошових коштів:

1. знижується, тобто процес інвестування стає збитковим;

2. не збільшується, тому що приріст їх майбутньої вартості поглинається інфляцією;

3. збільшується, не дивлячись на інфляцію;

4. збільшується, але процес інвестування стає збитковим;


Тема 6

«ПРОЕКТНИЙ Грошовий потік»

1. Грошовий потік – це:

1) різниця між надходженнями грошових коштів та їх витратами, що виникають у результаті реалізації проекту;

2) одиничні грошові суми;

3) сукупність витрат за інвестиційним проектом;

4) сукупність доходів за інвестиційним проектом;

2. Грошовий потік з активів містить компоненти:

1) вірні всі відповіді;

2) операційний потік грошей;

3) капітальні витрати;

4) приріст чистого робочого капіталу;

3. Операційний потік грошей — це:

1) потік грошей, що є результатом щоденної роботи фірми з виробництва і продажу продукції;

2) чисті витрати на придбання активів без продажу активів;

3) збільшення кредиторських рахунків і нарахувань;

4) різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань;

4. Капітальні витрати — це:

1) чисті витрати на придбання активів без продажу активів;

2) різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань;

3) чисті витрати на придбання активів;

4) потік грошей, що є результатом щоденної роботи фірми з виробництва і продажу продукції;

5. Приріст чистого робочого капіталу — це:

1) різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань;

2) чисті витрати на придбання активів без продажу активів;

3) потік грошей, що є результатом щоденної роботи фірми з виробництва і продажу продукції;

4) збільшення кредиторських рахунків і нарахувань;

6. Основними причинами, які роблять амортизацію важливою статтею грошового потоку, є:

1) вірні всі відповіді;

2) значна вагомість цієї статті у бюджеті інвестування;

3) зниження податкових зобов’язань, що дозволяє збільшити чисті доходи фірми;

4) негрошові витрати, які можуть використовуватися на інші, ніж інвестиційні, цілі;

7. У розрахунках операційного потоку:

1) враховуються податки;

2) не враховуються податки;

3) враховується інфляція;

4) не враховується інфляція;

8. Чисті капітальні витрати — це:

1) кошти, витрачені на придбання основних активів за мінусом коштів, отриманих від продажу основних активів;

2) різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань;

3) потік грошей, що є результатом щоденної роботи фірми з виробництва і продажу продукції;

4) операційний грошовий потік за мінусом коштів, вкладених в основні активи та чистий робочий капітал;

9. Грошовий прибуток (приплив) розраховується як:

1) реалізація мінус ріст дебіторської заборгованості;

2) витрати мінус ріст дебіторської заборгованості;

3) витрати плюс ріст дебіторської заборгованості;

4) реалізація плюс ріст дебіторської заборгованості;

10. Відтік грошових потоків можна визначити як:

1) витрати мінус ріст дебіторської заборгованості;

2) реалізація мінус ріст дебіторської заборгованості;

3) витрати плюс ріст дебіторської заборгованості;

4) реалізація плюс ріст дебіторської заборгованості;

11. Підрахунок нарощеної та дисконтованої оцінок грошових потоків здійснюється шляхом нарощування та дисконтування:

1) для кожного елементу грошового потоку;

2) суми грошових коштів;

3) вигід проекту;

4) витрат проекту;

12. Майбутнє значення грошового потоку визначається за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

13. Сучасне значення грошового потоку визначається за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

14. Ануїтет – це:

1) грошовий потік, що складається з однакових сум щорічно;

2) різниця між дисконтованими вигодами та дисконтованими витратами проекту;

3) довгострокова форма оренди машин та устаткування;

4) дозвіл, що видається компетентними державними органами на ведення деяких видів господарської діяльності;

15. Майбутня вартість ануїтету, якщо CFk = const, CF0 = 0:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

16. Сучасна вартість ануїтету, якщо CFk = const, CF0 = 0:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;


Тема 7

«Стандартні фінансові Й неформальні критерії

прийняття рішень»

1. Результатами проекту можуть виступати:

1) як абсолютні, так і відносні показники ефективності використання ресурсів;

2) тільки абсолютні показники тривалості витрат і вигод проекту;

3) не тільки абсолютні та відносні, а і динамічні показники;

4) тільки відносні показники тривалості витрат і вигод проекту;

2. Під ефективністю проекту розуміють порівняння:

1) результатів і витрат проекту;

2) кількості здійснених і заключних контрактів;

3) залучених ресурсів даного проекту та базового;

4) фінансових результатів «без проекту» та «з проектом»;

3. Різниця між дисконтованою сумою грошових надходжень та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для здійснення цього проекту:

1) чиста теперішня вартість проекту;

2) індекс прибутковості проекту;

3) період окупності з урахуванням дисконтування;

4) внутрішня норма рентабельності проекту;

4. Сума дисконтованих вигід, поділена на суму дисконтованих затрат – це:

1) коефіцієнт вигоди — затрати;

2) індекс прибутковості проекту;

3) період окупності з урахуванням дисконтування;

4) внутрішня норма доходності проекту;

5. Норма дисконту, при якій чиста приведена вартість проекту дорівнює нулю, характеризує показник:

1) внутрішня норма доходності проекту;

2) чиста теперішня вартість проекту;

3) період окупності з урахуванням дисконтування;

4) індекс прибутковості проекту;

6. Проект можна вважати ефективним, якщо індекс прибутковості проекту:

1) більше одиниці;

2) дорівнює одиниці;

3) менше одиниці;

4) дорівнює нулю;

7. Проект можна вважати ефективним, якщо чиста теперішня вартість проекту:

1) дорівнює або більше нуля;

2) дорівнює нулю;

3) менше нуля;

4) більше одиниці;

8. Проект можна вважати ефективним, якщо внутрішня норма доходності проекту:

1) більше ставки кредиту;

2) менше ставки кредиту;

3) дорівнює ставці кредиту;

4) дорівнює індексу прибутковості проекту;

9. Чиста теперішня вартість проекту А становить 550 одиниць, проекту Б – 400 одиниць, тоді:

1) проект А більш ефективний, ніж проект Б;

2) обидва проекти ефективні;

3) обидва проекти неефективні;

4) проект Б більш ефективний, ніж проект А;

10. Проект можна вважати ефективним, якщо:

1) індекс прибутковості проекту більше одиниці;

2) внутрішня норма доходності проекту менше ставки кредиту;

3) чиста теперішня вартість проекту менше нуля;

4) індекс прибутковості проекту менше одиниці;

11. Проект можна вважати ефективним, якщо:

1) чиста теперішня вартість проекту дорівнює або більше нуля;

2) внутрішня норма рентабельності проекту менше ставки кредиту;

3) індекс прибутковості проекту менше одиниці;

4) чиста теперішня вартість проекту менше нуля;

12. Проект можна вважати ефективним, якщо:

1) внутрішня норма рентабельності проекту більше ставки кредиту;

2) індекс прибутковості проекту менше одиниці;

3) чиста теперішня вартість проекту менше нуля;

4) внутрішня норма рентабельності проекту менше ставки кредиту;

13. Якщо індекс рентабельності проекту дорівнює 1, то проект можна вважати:

1) проектом, що не приносить прибуток, але й не має збитків;

2) неприбутковим;

3) прибутковим;

4) проектом, що не має збитків;

14. Якщо чиста теперішня вартість проекту більше 0, то проект можна вважати:

1) прибутковим;

2) неприбутковим;

3) проектом, що не приносить прибуток але й не має збитків;

4) проектом, що не має збитків;

15. Якщо індекс рентабельності проекту менше 1, то проект можна вважати:

1) неприбутковим;

2) прибутковим;

3) проектом, що не приносить прибуток але й не має збитків;

4) проектом, що не має збитків;

16. Якщо індекс рентабельності проекту більше 1, то проект можна вважати:

1) прибутковим;

2) неприбутковим;

3) проектом, що не приносить прибуток але й не має збитків;

4) проектом, що не має збитків;

17. Якщо внутрішня норма доходності проекту більше позикової ставки, то проект можна вважати:

1) прибутковим;

2) неприбутковим;

3) проектом, що не приносить прибуток але й не має збитків;

4) проектом, що не має збитків;


Тема 8

«Динамічний аналіз беззбитковості проекту»

1. Змінними називаються витрати, що:

1) змінюються разом зі зміною обсягу випуску продукції;

2) дорівнюють нулю, якщо обсяг випуску дорівнює нулю;

3) не змінюються протягом певного періоду часу;

4) змінюються протягом певного періоду часу;

2. Прямі витрати праці та витрати матеріалів завжди належать до витрат:

1) змінних;

2) постійних;

3) кумулятивних;

4) капітальних;

3. Постійними називаються витрати, що:

1) не змінюються протягом певного періоду часу;

2) змінюються разом зі зміною обсягу випуску продукції;

3) дорівнюють нулю, якщо обсяг випуску дорівнює нулю;

4) змінюються протягом певного періоду часу;

4. Орендна плата за використання виробничих потужностей або заробітна плата президента компанії належать до витрат:

1) постійних;

2) змінних;

3) кумулятивних;

4) капітальних;

5. У довготривалому періоді всі витрати є:

1) змінними;

2) постійними;

3) сукупними;

4) кумулятивними;

6. До основних цілей аналізу беззбитковості належать:

1) вірні всі відповіді;

2) оцінка структури затрат за проектом та можливість управління цією структурою;

3) визначення раціональності обраного масштабу та можливості скорочення обсягів виробництва;

4) оцінка передбачуваної ціни на проект з тими цінами, які можуть складатися на ринку;

7. Точкою беззбитковості виробництва називають:

1) обсяг виробництва (або продажу), при якому компанія не отримує прибутків, але й не несе збитків;

2) вартість виробництва (або продажу), при якому компанія не отримує прибутків;

3) вартість виробництва (або продажу), при якому компанія не несе збитків;

4) обсяг виробництва (або продажу), при якому поточні доходи компанії дорівнюють капітальним витратам;

8. Операційний ліверидж визначає ступінь залежності проекту або фірми від наступних витрат виробництва:

1) постійних;

2) змінних;

3) капітальних;

4) сукупних;


Тема 9

«ОЦІНКА І ПРИЙНЯТТЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: