Гарантією плідної співпраці з клієнтом виступає послідовне і неухильне дотримання
вибраної теми бесіди. Найпростішим прийомом, що його забезпечує, є концентрування, або
фокусування - навичка, яка дозволяє розвивати усвідомлення багатьох чинників, пов'язаних
з проблемою, організовувати мислення в конкретно визначеному напрямку. Концентрування використовується здебільшого на третьому-четвертому етапах консультативного процесу для того, щоб почати обговорення, або для підбиття підсумків
А.Айві виділяє 6типів фокусу.
1. Фокус на клієнтові: через вживання власного імені клієнта. Вживаючи ім'я, можна виділити та наголосити найбільш важливі фрагменти розмови, фокусуватися на них. Повторення імені створює умови як для індивідуалізації контакту, так і для підсилення його інтимності та унікальності.
Звертання по імені є засобом управління увагою клієнта
2. Фокус на головній темі або проблемі: "Давайте ще раз ретельно проаналізуємо ситуацію,
в яку ви потрапили..." Завдання - підштовхнути розвиток теми. Фокус на проблемі
|
|
використовується переважно тоді, коли, маючи сприятливий прогноз щодо рівня розвитку особистості клієнта, консультант допомагає йому прояснити досить складну життєву колізію, в розумінні якої той відчуває труднощі Найпошир. Використання у такому психотерапевтичному напрямі, як проблемно-орієнтоване консультування
3. Фокус на інших людях: "Ваші стосунки з директором зайшли у глухий кут
непорозуміння. Розкажіть докладніше, яка він людина." Подібний фокус виникає в інтерв'ю
не тільки на етапі прояснення проблемної ситуації, але й далі в процесі роботи, особливо
коли йдеться про конфліктні взаємини з іншими людьми.
4. Фокус на психотерапевтичних стосунках консультанта з клієнтом, на спільноті „Ми":
"Наша з вами робота вже дала перші результати, га щоб вона стала ще ефективнішою...". Як
варіант може зустрічатися концентрування на групі. Фокус на психотерапевтичних
стосунках оживляє інтерв'ю, тримає співпрацю в ситуації „тут і тепер".
5. Фокус на консультанті: "Мені згадується мій досвід самотності. Я розумію, як це важко
переживати...", „Мій досвід роботи з подібними проблемами підказує...". Як правило, такий
хід зумовлений необхідністю дати непряму пораду чи зразок переживань, котрий стане у
пригоді.
6. Культурно-контекстний фокус: „ Це тривожить багатьох матерів, котрі мають підлітків...". Спроба вписати в культурний контекст те, про що йде мова, корисна з багатьох міркувань: 1) звернення до культурного контексту може багато чого прояснити в тому, що і як переживається людиною,2)в культурному контексті є найрізноманітніші зразки розв'язку життєвих негараздів,
|
|
яким можна повчитися, 3) відчуття „типовості" унікальних переживань зменшує їх
болючий тиск, додає наснаги в пошуку виходу тощо.
Допоміжними навичками, що забезпечують здійснення концентрування, є відкриті та закриті запитання, вміння селекціонувати інформацію для консультативних цілей
Загалом фокусування дозволяє активно "вести" клієнта, спрямовувати хід бесіди. Тому
консультанти часто вдаються до навмисного концентрування, бо в такті спосіб можна
розставити акценти та досягти кращого усвідомлення.