Зворотній зв'язок в процесі консультування

Компоненти - повідомлення, зворотний зв'язок і перевірка, або

підтвердження - створюють системний процес, що зменшує втрати інформації. В цілому

завдяки йому спілкування стає більш ефективним, а партнери відчувають порозуміння, увагу та прийняття. Відсутність зворотного зв'язку провокує непорозуміння, роздратування,

фрустрацію.

Форм передачі зворотної інформації багато. Це, наприклад, інформація про те:

1) як консультант сприймає вербальні і невербальні реакції клієнта, -повідомлення про

сприйняття партнера або

2) як ставиться до сказаного чи продемонстрованого ним, - повідомлення

про сприйняття самого себе, свого стану, що виник під впливом бесіди.

Завдяки такій формі зворотного зв'язку, як зауваження про хід бесіди, консультант

намагається разом з клієнтом проаналізувати те, що відбувається під час сеансу. Досягаючи в такий спосіб відсторонення, виходячи в метапозицію по відношенню до процесу бесіди, консультант змінює стан клієнта, включає в роботу ще одну його субособистість, звертається до його більш розважливої і дорослої частини „Я".

Навіть у випадках конфронтації чи парадоксальних інструкцій зворотний зв'язок повинен

нести життєстверджуючий смисл.

Зворотний зв'язок:

• слід зосереджувати на позитивних моментах, або ж не забувати починати з позитиву

навіть тоді, коли йде передача негативних спостережень;

• має бути конкретним і точним;

• має бути відносно безоцінним. Краще передавати свої почуття з приводу необхідного,

ніж формулювати „вироки";

• слід надавати стисло і чітко;

• потрібно зосереджувати на такому матеріалі, стосовно якого інша людина може щось

вдіяти;

• має надаватися з прихильністю. Варто перевіряти, як інша людина сприйняла його

Деякі автори виділяють оцінні типи зворотного зв'язку, такі як похвала, підтримка,

зауваження та покарання. І хоча оцінний зворотний зв'язок вважається недоречним в

умовах психотерапевтичної допомоги, його застосування в консультуванні можливе лише

при врахуванні всіх вказаних вище правил. Особливу увагу при наданні оцінного зворотного зв'язку потрібно звернути на характеристики голосу. Інтонація має бути не осудливою і лояльною.

Найкращою формою зворотного зв'язку є інформація передана в Я-висловлюваннях, тобто представлена через переживання та сприйняття психолога, в манері, що повністю виключає навіть натяк на оцінку. Я-висловлювання може мати три- або чотирикомпонентну будову.

За американською чотирикомпонентною схемою фраза зі зворотною інформацією може

мати такий вигляд:

Я бачу (чую, сприймаю, та ін.)... - описання фактів;

Я відчуваю... - формулювання своїх відчуттів або переживань партнера;

Я потребую (мені необхідно)... - потреби, що породжуються за таких обставин;

Тому я хотів (-ла) б від... - власне прохання або опис бажаної перспективи.

Порядок та кількість компонентів не є обов'язковими - головне, щоб зберігався причиннонаслідковий зв'язок і почуття співдії та порозуміння. Ось ще одна формула так званого „я повідомлення":

Ви почуваєте (або ви потребуєте)... - опис почуттів партнера;

Я відчуваю... - формулювання своїх відчуттів, переживань;

Тому я маю такий намір (хотів би надалі...)... - бажаний стан.

Наведені форми реагування дають змогу надати зворотний зв'язок так, щоб це не ображало партнера, вказати йому на щось, не вдаючись до критики, підмічати помилки та слабкості не прямо, а опосередковано, висловлювати замість оцінки, коли це необхідно, свій емоційний стан, що виник в результаті взаємодії.