Загальні Положення про кмсонп

3.1. Для впровадження КМСОНП університет повинен мати три основні елементи ЄКТАС:

§ інформаційний пакет – загальна інформація про університет. Назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) з зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики й технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості знань тощо;

§ договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

§ академічна довідка про перелік навчальних дисциплін та результати оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на індивідуальному рівні та за системою ЄКТАС.

Завірений перелік навчальних дисциплін вивчених студентом в університеті перед поїздкою до закордонного ВНЗ, та результати оцінювання в них повинні бути надані всім залученим сторонам – університетові, закордонному ВНЗ і самому студентові.

Зазначений перелік обов’язково повинен містити обсяг трудомісткості навчальної діяльності студента з кожної дисципліни, виражений в академічних годинах і кредитах ECTS і результати підсумкових контрольних заходів, виражених у показниках національної шкали оцінювання та шкали ECTS.(Додаток № 1)

Академічна довідка – додається до анкети – заяви, що надсилається до ВНЗ, в якому студент має намір продовжити навчання.

Окремі пункти довідки, які не можуть бути заповненими в момент подання заяви (наприклад, ще немає оцінок поточного навчального семестру), можуть заповнюватися пізніше.

Перелік навчальних дисциплін, вивчених студентом у закордонному ВНЗ разом із результатами підсумкового контролю з них є основним документом для повного підтвердження навчання студента за кордоном і перезарахування кредитів за системою ECTS, а також визнання роботодавцями рівня професійної компетенції фахівця.

3.2. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми (навчального плану) підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, об’єднаних у блоки змістових модулів (розділи навчальної дисципліни), передбачених для засвоєння студентом.

3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента (освітньо-професійної програми) здійснюється протягом часу, обмеженого двома термінами – нормативним і граничним. Нормативний термін навчання на рівні базової вищої освіти становить 4 роки, на рівні повної вищої освіти – 1-1,5 року (залежно від спеціальності). Граничні терміни перевищують нормативні на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується за бюджетні кошти, і студент навчається за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-професійної програми. Вибіркові змістові модулі забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-професійної програми, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці за напрямами, визначеними характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов’язкову складову індивідуального навчального плану студента.

3.5. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного і природничо-наукового циклу під час підготовки студентів за спорідненими напрямами повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

3.6. Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності вивчення їх відповідно до структурно-логічної схеми (навчального плану) підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

Система дає змогу здійснювати переведення студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.7. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які належать до нормативної складової індивідуального навчального плану студента з цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

3.8. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.