2015-07-04
648
Навчальний процес студентів в умовах кредитно-модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами (додаток № 1). Індивідуальний навчальний план є робочим документом студента, який він складає разом із куратором на початку кожного навчального року. Документ містить інформацію про перелік, обсяг навантаження і послідовність вивчення навчальних дисциплін.
Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на основі галузевих державних стандартів вищої освіти (ОКХ та ОПП).
Граничний термін може перевищувати нормативний на один рік. З державного бюджету різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується.
Куратором може бути науково-педагогічний працівник кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних стандартів вищої освіти.
Куратор призначається наказом ректора університету за поданням декана відповідного факультету. У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступникові декана факультету з навчальної роботи, який відповідає за формування індивідуального плану студента.
Обов’язки куратора:
· Ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами, які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою.
· Надання рекомендацій студентам щодо формування індивідуального навчального плану.
· Подання індивідуального навчального плану студента на затвердження деканові факультету.
· Контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студентові залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або його відрахування.
· Представлення академічних інтересів студента на відповідних адміністративних рівнях.
· Контроль за навчальною діяльністю студентів від першого до випускного курсу.
Куратор має право:
· Відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;
· Подавати пропозиції деканові факультету щодо заохочення студента, переведення на інший курс чи відрахування;
· Брати участь у засіданнях кафедр та вчених рад факультетів;
· Вносити пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів.
Надання кваліфікованих консультацій кураторам щодо кредитно-модульної системи організації навчального процесу покладається на міжкафедральні та факультетські семінари за новітніми технологіями навчання.
Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється відповідно до переліку навчальних дисциплін, що сформовані на основі структурно-логічної схеми (навчального плану) підготовки фахівців.
Поділ навчального матеріалу дисципліни на змістові модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни проведення його визначаються лектором (відповідальним за курс), відображаються у робочій навчальній програмі, яка ухвалюється відповідною кафедрою та деканатом і затверджується першим проректором.
Змістові модулі формують окремий модуль, що вивчається студентом протягом семестру, і він повинен містити, як правило, 1; 1,5; 2,0; 2,5; 3.0 кредити ECTS. Курсова робота (проект), навчальна практика, що виконуються в семестрі, вважаються окремими модулями у складі навчальної дисципліни, і на них розповсюджуються всі норми відповідного Положення. Зарахування змістових модулів дисциплін, уведених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу.
Обсяг усіх видів роботи студента – лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи тощо вимірюється кредитами відповідно до системи ECTS, причому:
· Один кредит становить 36 академічних годин;
· Максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних годин або 1,5 кредита;
· Один тиждень практики відповідає 1,5 кредитам;
· Трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи (проекту)) розраховується, виходячи із співвідношення: один тиждень – 1,5 кредита;
· Розрахунок трудомісткості дисципліни у кредитах здійснюється, шляхом ділення її загального обсягу в академічних годинах на 36 годин з наступним заокругленням до 0,5 відповідно до встановлених правил;
· Зарахування студентові кредитів ECTS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та вимог рейтингової системи оцінювання знань.
Рейтингова система оцінювання є невід’ємною складовою модульної технології навчання. Вона формується на засадах поетапного контролю і накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність студента та певний період навчання.
Рейтинг – порядкова позиція студента групи (потоку, курсу) за результатами навчання, яка визначається рейтинговими показниками.
Навчальний процес в університеті за умови КМСОНП здійснюється у таких організаційних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, всі види практик та консультацій, контрольні заходи. Основні види занять, що входять до складу модулів: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.
Індивідуальне завдання (реферати, розрахунково-графічні, курсові та дипломні роботи або проекти тощо) виконуються студентами самостійно.
Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, що в умовах КМСОНП набуває особливого значення. СРС забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники і вказівки, конспект лекцій, практикум, фахова і наукова монографічна та періодична література тощо. Методичні матеріали для СРС повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.
Підготовку фахівців в університеті спрямовано на формування необхідних для виконання посадових обов’язків кількох десятків типових виробничих завдань. З цією метою студентам надається з конкретної галузі певний обсяг інформації, яку поєднують за спорідненістю об’єктів і методів діяльності та навчання у змістові модулі, блоки змістових модулів і навчальні дисципліни. З цих компонентів найбільш важливим структурним елементом є навчальна дисципліна. Як правило, навчальна дисципліна складається з декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. У свою чергу заліковий кредит складається з одного чи кількох модулів, а модулі – із змістових модулів.
Модуль – це частина курсу, що містить у собі, як правило, декілька за змістом тем лабораторних занять, курсовий проект, індивідуальне завдання та інші організаційні форми навчального процесу. Рекомендована кількість модулів вивчення матеріалу з дисципліни на семестр складає 2-6 модулів.
Нижче наводяться приклади формування модулів (блоків змістових модулів) дисциплін:
Навчальна дисципліна “Плодівництво” в навчальному плані підготовки студентів в умовах КМСОНП відповідає чотирьом заліковим кредитам – 144 години (38 годин – лекції, 24 години – практичні заняття, 40 годин – лабораторні роботи, 42 години – самостійні роботи). Дисципліна складається з чотирьох блоків змістових модулів – основних її розділів, які разом зі змістовими модулями (темами, що входять до розділу) наведено в табл.1. дисципліна вивчається два семестри.
Таблиця № 1
