Методичні вказівки по вивченню теми

При вивченні даної теми необхідно особливу увагу приділити поняттю «матеріальна відповідальність».

Важливо засвоїти, що матеріальна відповідальність направлена як на забезпечення збереження майна роботодавця, так і на захист права працівника на працю. Матеріальна відповідальність по трудовому праву - це самостійний вид юридичної відповідальності. Обов'язок працівника відшкодувати заподіяну шкоду наступає незалежно від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної або іншої відповідальності. Матеріальна відповідальність характеризується певними ознаками, серед яких можна виділити наступні: 1) суб'єкти відповідальності - тільки сторони трудового договору; 2) об’єкт шкоди – тільки майно власника; 3) підстави виникнення - порушення трудового договору або закону.

Матеріальна відповідальність в трудовому праві відрізняється від цивільно-правової відповідальності по своїх суб'єктах, порядку залучення і межами. Суб'єктами відповідальності в трудовому праві виступають сторони трудового договору. Для стягнення матеріального збитку з винного, по нормах трудового права при обмеженій матеріальній відповідальності, встановлений особливий порядок - утримання грошових коштів із заробітної платні безпосередньо по розпорядженню адміністрації.

Найуважнішим чином слід вивчити умови настання матеріальної відповідальності, до яких відносять:

- наявність реального дійсного збитку;

- протиправна поведінка (дія або бездіяльність) працівника;

- наявність причинного зв'язку між поведінкою працівника і збитком, що наступив;

- провина працівника в заподіяній шкоді.

Трудове законодавство встановлює наступні основні види матеріальної відповідальності працівника:

- обмежена, яка полягає в обов'язку працівника відшкодувати пряму дійсну шкоду, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст.ст.132-133 КЗпП);

- повна, припускаюча обов'язок працівника відшкодувати пряму дійсну шкоду у повному обсязі (ст.134 КЗпП);

- підвищена (кратна), передбачена у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір (ст.135 КЗпП).

За загальним правилом, працівник несе обмежену відповідальність, оскільки повна матеріальна відповідальність наступає у випадках, прямо встановлених законом. Конкретні випадки настання повної матеріальної відповідальності регламентовані ст.134 КЗпП України.

Особливу увагу студентам слід приділити письмовим договорам про повну матеріальну відповідальність. Обов'язковими умовами укладення договору про повну матеріальну відповідальність працівника є:

- досягнення 18-річного віку;

- безпосереднє обслуговування працівником грошових або товарних цінностей;

- посада або робота повинні бути передбачені у відповідному переліку, який встановлений законодавством.

Важливо пам'ятати, що договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути двох видів: індивідуальні і колективні (бригадні). Студентам необхідно розглянути особливості висновку і змісту таких договорів.

Далі вивчають діючий порядок відшкодування збитку, заподіяного роботодавцю. Слід мати на увазі, що працівник може добровільно відшкодувати збиток повністю або частково. З відома роботодавця для відшкодування збитку працівник має право передати рівноцінне майно або виправити пошкоджене. У разі відмови працівника від добровільного відшкодування шкоди, заподіяної з його вини, ця шкода стягається примусово в позасудовому або судовому порядку.

Шкода може бути відшкодована шляхом утримань із заробітної платні працівника, якщо сума збитку не перевищує середнього заробітку працівника, не закінчився встановлений законодавством двотижневий термін з дня встановлення розміру збитку, а також трудові відносини між сторонами трудового договору продовжуються.

В інших випадках покриття шкоди здійснюється у судовому порядку. Важливо пам'ятати, що орган по розгляду трудових конфліктів з урахуванням конкретних обставин справи може понизити розмір збитку, що підлягає стягненню з працівника.

Вивчивши відповідальність працівника перед роботодавцем, студентам важливо розглянути питання про відповідальність роботодавця перед працівником. Така відповідальність може бути, насамперед, у випадку, коли працівнику заподіяна шкода порушенням роботодавцем законодавства про працю, а також за шкоду, заподіяну майну працівника.

Слід розглянути особливості і порядок залучення роботодавця до матеріальної відповідальності. Слід пам'ятати, що роботодавець відшкодовує заподіяний працівнику збиток в повному об'ємі.

На самостійне опрацювання виноситься питання (4 год.):

1. Розкрийте відмінність матеріальної відповідальності від майнової відповідальності за цивільним правом.

2. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом.

3. Зарубіжний досвід у питаннях матеріальної відповідальності працівників.

4. Зарубіжний досвід матеріальної відповідальності роботодавця.

5. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору (контракту) у проекті Трудового кодексу України.

Практичні завдання – розв’яжіть задачі: