Хліб-сіль

Хлібом-сіллю зустрічали бажаних гостей. Хлібом на заручинах та сватанні скріплювали укладання договору. З хлібом підходили до новонародженої дитини, символізуючи цим побажання достатку.

Протягом віків у народі виховувалася повага до хліба як до священного предмета. Крихти й уламки хліба ніколи не викидали, їх віддавали птахам або худобі, а гріх вважалося не доїсти шматочок хліба, а якщо такий шматочок падав, слід було підняти його, відчистити від пилу, поцілувати й доїсти.

Колач

Орядовий (весільний, святковий) хліб; в Україні, Білорусі та Росії відомий під назвою коровай. Колач — обрядовий хліб. Виготовляли його із вчиненого тіста, як правило, плетеним з трьох-чотирьох качалочок. Колачі були завернуті у великий овал, нерідко з діркою посередині. На півдні Поділля, Буковині, у Карпатах колачі виконували функцію короваю, і їх там випікали багато — для обдарування на застіллі, для почесних батьків, для обміну між родами, для даровизни тощо. Колачі пекли і на хрестини (Поділля, Карпати), на Паску та Різдво.

Пироги

Пироги відігравали велику роль у традиційному народному харчуванні. Виготовляли пироги двох видів: печені (з кислого тіста) й смажені (з прісного За начинку правили сир, розтертий з сирими яйцями, смажена квашена або свіжа капуста, варені квасоля, горох, картопля, гречана каша зі шкварками, печений гарбуз із калиною чи без неї, товчений мак, мак із калиною. У піст начинкою були гриби, картопля, капуста, урда, мак, ягоди і фрукти, каша з олією, у скоромні дні — здебільшого сир.

Одного разу Іван Грозний влаштував розкішний бенкет для своєї братії в 700 опричників. Слуги царя в оксамитових каптанах підносили одні страви за іншими. Відомо, що після численних закусок на столі була величезна безліч випічкі, серед яких - до пироги з м'ясом і сиром, млинці всіх можливих видів, пиріжки та оладки.

Один з різновидів пирога - пиріжки. Пиріжки - це пиріг в мініатюрі.