Індол є ароматичною сполукою. За хімічними властивостями він нагадує пірол. Під дією мінеральних кислот індол осмолюється, що вказує на його ацидофобність. Подібно до піролу, в реакціях з сильними основами (лужними металами, лугами, алкоксидами металів, магнійорганічними сполуками) індол поводиться як слабка NH-кислота (рКα 16,97).
Металічні похідні індолу, аналогічно піролу (див. розд. 3.3.3, Б), широко застосовують у різних синтезах.
В реакціях електрофільного заміщення у молекулі індолу більш реакційноздатним є гетероциклічне кільце, але на відміну від піролу замісник вступає в β-положення. Це можна пояснити тим, що утворення σ-комплексу за β-положенням є для індолу вигіднішим процесом (у порівнянні до α-положення), оскільки у цьому випадку позитивний заряд може бути делокалізований без порушення ароматичної системи бензольного ядра.
При атаці електрофільним реагентом α-положення утворюється σ-комплекс, у якому делокалізація позитивного заряду може бути здійснена тільки з порушенням ароматичної системи бензольного кільця, що енергетично не вигідно для молекули.
|
|
Якщо β-положення зайняте, то електрофільне заміщення відбувається в α-положенні.
Так, при нітруванні індолу бензоїлнітратом, сульфуванні піридин-сульфотриоксидом, галогенуванні хлористим сульфурилом і азосполученні утворюються відповідні β-заміщені.
При відновленні індолу воднем у присутності платинового каталізатора утворюється 2,3-дигідроіндол: