Робота над текстами різних типів мовлення

Уявлення про тексти різних типів відповідно до вимог програми формуються в учнів, починаючи з 2 класу. Разом з тим уже в період навчання грамоти можна формувати в дітей висловлювання різних типів і стилів. Цьому сприяють не лише уроки навчання грамоти, а й усі інші, на яких, наслідуючи вчителя, використовуючи даний ним зразок, першокласники розповідають, творять невеличкі описи, висловлюють елементарні міркування.

У другокласників формують первинні уявлення про те, які бувають тексти, на основі зіставлення текстів різних видів. Учні спостерігають за текстами, в яких мова йде про один і той самий предмет, з'ясовують, що в текстах спільного, а що відмінного, роблять відповідні висновки. Приміром, у всіх текстах говориться про зайчика. Це в них спільне. А відрізняються вони тим, що в першому тексті змальовано зовнішній вигляд зайчика. Це – текст-опис. У другому розповідається про те, як зайчик шукав собі їжу взимку. Це – текст-розповідь. А з третього тексту ми дізнаємося, чому зайчик міняє на зиму колір свого хутра. Це – текст-міркування. Учні навчаються розпізнавати тексти різних типів, виокремлюють елементи опису чи міркування з розповідних текстів, творять мікротексти різних видів, вчаться редагувати невдало складені.

У 3-4 класах поглиблюються, розширюються лінгвістичні уявлення молодших школярів про текст, його характерні ознаки, формуються відповідні вміння й навички, вдосконалюються набуті раніше.

Удосконалюються вміння молодших школярів добирати до тексту заголовки. Вправи на встановлення відповідності заголовків до текстів різних типів, стилів: а) на зіставлення трьох заголовків із трьома типами текстів, у яких є спільний предмет висловлювання; б) вибір із трьох однотематичних заголовків того, що найбільше підходить до пропонованого тексту певного типу.

Доцільно також практикувати з учнями вправи на редагування невдало дібраного заголовка до тексту певного типу. Можна пропонувати учням самостійно добирати заголовки до текстів різних типів з орієнтацією на запитання. Цікавими є вправи на передбачення змісту, з'ясування типу тексту за заголовком.

Розширюючи уявлення учнів про будову текстів, варто звернути їхню увагу на те, що структура тексту визначається типом мовлення.

У зачині тексту-опису зазвичай передається загальне враження від предмета (особи, місцевості, явища, процесу), що описується. В основній частині подається опис окремих ознак (частин, деталей, елементів тощо). А в кінцівці тексту робиться узагальнення, висновок.

Для тексту-розповіді (ставимо до нього питання що відбулося?) характерною є така будова: початок дії (події), її розвиток, кінець. У зачині вказується на місце дії, час, дійових осіб, в основній частині подається розвиток зображуваних подій, у кінцівці показується результат розвитку події.

Текст-міркування відповідає на загальне запитання чому? (чому предмет (особа) саме такий, чому діє саме так). Цей текст має таку побудову: твердження (думка, яку потрібно довести); доказ (аргументи для доказу); висновок (оцінка, враження тощо).

Доцільно звертати увагу учнів на особливості структурних одиниць тексту: своєрідність зачинів і кінцівок, їх типові різновиди, специфічне мовне оформлення.

Згадані особливості учні засвоюють під час опрацювання розділу “Текст”, а закріплюють уміння їх бачити, аналізувати в ході вивчення інших розділів підручника, а також на інших уроках.