Розглянемо два з них.
Метод послідовних наближень. Представимо в рівнянні (1) у вигляді відносини диференціалів , тоді
Далі, інтегруючи обидві частини отриманого співвідношення на проміжку [ x0, x ] одержуємо
,
або
(3)
Співвідношення (3) являє собою інтегральне рівняння, еквівалентне задачі (1), (2). На його основі будується наступний обчислювальний процес
(4)
де , що і називається методом послідовних наближень. За певних умов послідовність функції сходиться до точного рішення задачі (1), (2). А саме,
Нехай у прямокутнику виконані умови теореми існування й одиничності й . Тоді в проміжку , де послідовність (4) сходиться до точного рішення. Причому справедливо наступну оцінку
де .
Для ілюстрації цього методу розглянемо наступний
Приклад. Знайти рішення задачі Коші
, .
Знайти два перших наближення до рішення, оцінити погрішність.
Рішення. Візьмемо як область квадрат [-1, 1; -1, 1]. Тут , , . Тоді
т.е. М=2,
т.е. N=2,
.
Погрішність n- го наближення
,
звідси погрішність другого,- .
|
|
Знайдемо наближення Думаючи, що , з (4) маємо
,
т.е. .
Тоді
т.е.
Зауваження. У тому випадку, коли дана погрішність наближеного рішення число ітерацій, тобто послідовних наближень, можна знайти, зажадавши
Так, наприклад, у розглянутому прикладі
,
звідки й значення встановлюється послідовним перебором.
Метод рядів Тейлора. У цьому випадку рішення задачі (1), (2) шукається у вигляді ряду
.
Значення похідних, необхідних для побудови рішення перебувають шляхом послідовного диференціювання рівняння (1). Так, безпосередньо з нього треба
Далі,
,
тоді
і т.д.
Очевидно, що дана процедура дозволяє одержати рішення з як завгодно високою точністю лише в тому випадку, коли функція є нескінченно дифференцируемой у крапці В противному випадку даний метод може бути взагалі не застосуємо. Див., наприклад, задачу
де вже не існує.