Орієнтація двосторонньої незамкнутої поверхні: вибирається певна сторона поверхні
; на кожній замкнутій кривій на
визначається додатний напрям обходу так, що він разом з нормаллю вибраної сторони утворював праву трійку векторів.
Нехай в точках поверхні
, розташованої однозначно над площиною
і заданою явно рівнянням
, визначена обмежена функцією
. Нехай
є розбиття поверхні
на скінченну кількість елементарних поверхонь
,
,
— найбільший діаметр елементарних поверхонь,
— довільна точка, вибрана на елементарній поверхні
. Якщо вибрана певна сторона поверхні і тим самим орієнтація по ній, то напрям обходу межі кожної елементарної поверхні
визначає напрям обходу в площині
, біля кордону проекції
. Площа
цієї проекції береться із знаком «+», якщо межа проекції
проходиться в додатному напрямі; інакше — із знаком «—» (Рис. 2).
Число

називається інтегральною сумою, що відповідає розбиттю
. На противагу утворенню інтегральних сум поверхневих інтегралів 1-го роду, тут
множиться не на площу
(елементарній поверхні
а на взяту із знаком площа
проекції
поверхні
на площину
.
Якщо існує число
з такою властивістю: для кожного
знайдеться таке
, що для кожного розбиття
з
, незалежно від вибору точок
, завжди |
, то
називають поверхневим інтегралом 2-го роду від
за вибраною стороною
і пишуть

Якщо
не має взаємно однозначної проекції на площину
, але її можна розбити на скінченну кількість поверхонь, для кожної з яких існує така проекція, то поверхневий інтеграл по
визначається як сума інтегралів по окремих поверхнях.
Якщо
має однозначну проекцію на площину
або
, то можна визначити аналогічно два інших поверхневих інтеграла 2-го роду


де у відповідних інтегральних сумах стоять площі проекцій
на площину
або
.
Нарешті, для трьох функцій
,
,
, визначених на
, ці інтеграли можна додати і визначити загальніший поверхневий інтеграл другого роду:







