Скаля́рне по́ле — у векторному численні скалярна функція просторових координат. Скалярне поле ставить певне числове значення, дійсне або комплексне, у відповідність кожній точці простору.
Основною диференціальною операцією над скалярним полем у векторному численні є градієнт.
Скалярними полями описуються фізичні поля, які не залежать від орієнтації системи координат.
Означення. Якщо в кожній точці області V задана скалярна величина
, то кажуть, що на множині V задане скалярне поле
.
Означення. Поле називається стаціонарним, якщо функція
не залежить від часу t, тобто
.
Для наочного зображення скалярного поля
використовують лінії рівня:
, тут h – крок, n =1,2…...
Ве́кторне по́ле — Означення. Якщо в кожній точці області V заданий вектор
, то кажуть, що в області V задане векторне поле.
Векторне поле
називається потенційним, або безвихровим, якщо для
.
Векторне поле
називається соленоїдальним, або трубчастим, якщо для
.
Векторне поле
називається гармонійним, якщо воно потенційне й соленоїдальне одночасно, тобто
,
.
Коли початковий простір — евклідовий (скінченновимірний векторний простір зі скалярним добутком), поняття векторного поля стає наочним, і тоді векторне поле інтерпретується як спосіб завдання рухів деякої динамічної системи: вектор у даній точці описує напрям і швидкість руху точки по фазовій кривій.
Якщо вибрати декартову систему координат, то поле може бути подане як:

Математичні операції над векторними полями вивчають у векторному аналізі.
Серед характеристик векторного поля
відрізняють диференційні, що стосуються поведінки поля в окремих точках (дивергенція
і ротор
), та інтегральні, що описують поле вздовж контура (циркуляція) або крізь певну поверхню (потік).
Диференційні й інтегральні характеристики векторного поля пов'язані між собою теоремами Гауса,Остроградського та Стокса.
Для поля механічного походження, дивергенція й потік характеризують наявність джерел і стоків у полі, а ротор і циркуляція — обертальну здатність поля.
Чимало фізичних явищ описують за допомогою векторних полів. Наведемо такі приклади:
· Електричне поле;
· Магнітне поле;
· Поле швидкостей потоку рідини чи газу в гідродинаміці.
Похідна вектор-функції:
Означення. Якщо існує границя
, то вона називається похідною вектор-функції й позначається
.
Наслідок. Оскільки
, то з існування
існування границь
,
,
і навпаки.
Таким чином для того, щоб
мала похідну, необхідно й достатньо, щоб
,
,
були диференційовані.






