Характер контактів рудних покладів і вміщуючих порід

Для покладів багатих залізних руд і вміщуючих порід саксаганської і гданцівської світ характерні три види контактів: стратиграфічні, метасоматичні та тектонічні [1, 6, 11, 43, 44]. Вони сформувалися внаслідок прояву відповідних геологічних процесів, що проходили у зв’язку з утворенням рудних тіл або після завершення процесу рудогенезу.

Стратиграфічні контакти характерні для всіх рудних покладів. Основну роль у визначенні позиції рудних тіл має поверхня розділу саксаганської і гданцівської світ. Для покладу «Замикання» і для більшості інших рудних покладів родовища вона є межею у їх висячому боці. Характер цих контактів різкий, що обумовлено утворенням багатих руд за рахунок гематитових (магнетитових) кварцитів, але не за рахунок «глинисто-охристих» сланців гданцівської світи.

Невелика кількість дрібних рудних покладів присутня, як відзначалось раніше, в товщі порід гданцівської світи. Однак вони відрізняються за мінеральним (дисперсногетит-гетитовий, каолініт-дисперсногетит-гетитовий) і хімічним (загальний вміст заліза, зазвичай, не вище 57-58 мас.%) складом. Ці руди формувались у верхніх гіпсометричних горизонтах кори вивітрювання серицит-кварц-хлоритових сланців шляхом їх обурозалізнення.

Процес гетитизації відзначається також у тілах багатих гематитових руд як результат активної дії на них факторів вивітрювання. В зв’язку із цим стратиграфічні контакти тіл гематитових руд саксаганської світи в межах верхніх гіпсометричних рівнів рудних покладів, зазвичай, бувають затушовані. Але зі збільшенням глибини до гіпсометричного рівня -45 м і нижче у зв’язку з ослабленням гіпергенних змін руд стратиграфічні контакти рудних тіл простежуються чітко.

Метасоматичний характер контактів характерних для нижніх меж покладів і відділяє їх від гематитових кварцитів шостого і п’ятого залізистих горизонтів, за рахунок яких відбувалося утворення руд. Переходи від руд до залізистих кварцитів є поступовими, зазвичай, фіксуються за результатами хімічних аналізів. Потужність перехідних зон змінюється в широких межах – від 1 до 10 м.

Відносно рідко спостерігаються досить різкі контакти (декілька десятків сантиметрів) рудних тіл і вміщуючих гематитових кварцитів. Найбільш характерні вони для лежачого і висячого боків апофізних рудних покладів і для контактів лежачого боку покладу «Замикання».

Дифузійні метасоматичні контакти особливо характерні для рудних покладів верхніх гіпсометричних горизонтів (рівні від -15 до -120 м), де епігенетичне вилуговування обумовило утворення потужних зон рихлих гематитових руд – «шелестух» або «гематитових сипучок».

Тектонічні контакти рудних покладів проявлені локально. Вони є наслідком післярудних тектонічних рухів. По таких контактах, крім різкого обриву зруденіння, також спостерігається незгідне положення контактів рудних покладів по відношенню до загального простягання пластів вмісних гематитових кварцитів.

Тектонічні контакти фіксуються по зонах брекчіювання багатих гематитових руд і вміщуючих порід. Наприклад, у західному крилі Лихманівської синкліналі документуються значні за простяганням і потужності зони інтенсивного зминання «глинисто-охристих» сланців гданцівської світи із втиснутими у них різного розміру уламками багатої залізнослюдко-мартитової руди.