Варіант 42

У консультацію звернулась мати 6-річного хлопчика за порадою: чи давати сина до школи за обставин, що склались. Минулого року хлопчик впав з велосипеда і сильно вдарився лівою скронею (над лівим оком він мав великий шрам). Після цієї події він майже не розмовляв. Мати водила його до цилителів і екстрасенсів, віддала до садочка з логопедичним ухилом. За один рік мовленнєва функція відновилась, однак хлопець почав заїкатися. Саме це і турбує матір. Видно, що їй не по собі через погану вимову хлопця. Вона має холеричний темперамент і під час бесіди постійно перебиває сина, мотивуючи це тим, що логопед не радив йому багато говорити.

Заїкання хлопця дуже помітне, деякі звуки він вимовляє з помітним напруженням, однак на свій недолік зовсім не звертає уваги. Любить бігати, говорити про те, що почув або побачив. Пробує розказувати навіть анекдоти.

ПИТАННЯ:

1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.

2. Які додаткові дані необхідні для проведення консультації?

3. Що можна запропонувати за даних обставин?

4. Дайте психологічний портерт мами хлопчика.

5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?