Педагогічна система А.С. Макаренко

Антон Семенович Макаренко (1888-1939) - один з найвизначніших вітчизняних педагогів, всю свою наукову діяльність пов'язував з виховною практикою (практично здійснював виховну роботу в колонії для малолітніх злочинців, перетворивши її в комуну, - цей педагогічний досвід Макаренко описав у літературних творах «Педагогічна поема»і«Прапори на баштах»). Макаренко зміг розробити систему виховання, якавідповідала завданням будівництва нового суспільства. Він створив теорію виховного колективу як форми педагогічного процесу, в якому формуються притаманні об'єднанню людей норми, стиль життя, відносини. Макаренко розробив питання будови та організації колективу, методів виховання в ньому, методику формування свідомої дисципліни, створення виховують традицій. Досвід творчого розвитку особистості в колективі за методикою Макаренко принципово важливий для сучасної педагогічної науки. Його педагогічні знахідки - різновікові загони, поради командирів,самоврядування, створення мажорного оптимістичного тону в житті колективу та інші - мають значення до цих пір. «... У короткій формулі сутність мого педагогічного досвіду можна сформулювати так: як можна більше вимогливості до людини і якомога більше поваги до нього», - писав Макаренко. [7]
Макаренко підкреслював вирішальний вплив соціального середовища, умов праці та відпочинку, побуту на формування світогляду і моральності особистості. Він писав: «Діти не готуються до праці і життя... а живуть і трудяться, мислять і переживають, в до них треба ставитися як дотоваришів і громадянам, бачити і поважати їх права та обов'язки, включаючи право на радість і обов'язок відповідальності». Виховання особистостів колективі і через колектив - головне завдання виховної роботи. Цей колектив повинен мати спільну мету, займатися різноманітною діяльністю, в ньому повинні бути органи, що направляють його життя я роботу. Для дитячого колективу необхідна бадьора, радісна, мажорна атмосфера. Макаренко науково обгрунтував вимоги, яким повинен відповідати педагогічний колектив виховного закладу, і правила його взаємовідносин зколективом вихованців.
Трудове виховання, на думку Макаренка, є одним з найважливіших елементів виховання. Участь у продуктивній праці відразу змінює соціальний статус дитини, перетворює його у «дорослого» громадянина. Ідея з'єднання навчання з продуктивною працею, причому продуктивну працю повинен бути організований певним чином, як частина виховного процесу, була реалізована Макаренко на практиці; цей досвід довів, що самосвідомість дітей отримує величезний творчий імпульс завдяки участі в продуктивній праці.
Макаренко розробив найважливіші питання сімейного виховання, в тому числі структури сім'ї, її культури, методів виховання в сім'ї. Макаренко стверджував, що виховати дитину правильно легше, ніж потім його перевиховувати. Сім'я як колектив, поведінка батьків у кінцевому рахунку визначають успіх виховання дітей. У «Книзі для батьків» Макаренко показує, що сім'я є первинним колективом, де всі є повноправними членами зі своїми функціями і обов'язками, в тому числі і дитина. Особистий приклад батьків, їх вчинки, ставлення до праці, до речей, їх відносини між собою - все це впливає на дитину, формує його особистість. Батьки повинні проявляти до дітей вимогливу любов і мати в очах дітей заслужений авторитет.
Педагогічні відкриття Макаренко послужили основою для розвитку соціальної педагогіки, виправно-трудової педагогіки. Він виступав проти використання для дітей елементів тюремного режиму, приниження ролі виховних методів, посилення виробничого ухилу.