Поняття речового права

Древньоримські юристи не поділяли права на речові та зобов'язальні. Поділяли лише позови: на речові та особисті. Римські юристи звернули увагу на різницю майнових прав. Вони відмітили різницю між положенням особи, якій необхідна річ для задоволення своїх потреб. Так в цій ситуації особа задовольняла своїй потребі шляхом набуння речі у власність; відповідно отримувала можливість безпосередьно впливати на річ (відчужувати, знищувати, передавати іншим, продавати і т.д.) В цьому випадку особа мала речове право. В іншій ситуації особа домовлялась з власником про користування річчю на протязі якогось певного часу. В цьому випадку особа вступала в відносини з власником речі і її можливість впливати на річ була обмеженою (могла тільки користуватись, а відчужувати і вплавати - ні). Якщо власник не виконував обов'язку передати річ у користування, то за РПП від нього можна було вимагати лише відшкодування збитків, а не саму передачу речі (особа набувала право вимоги - зобов'язальне право - здійснити якусь певну дію).

Таким чином система майнових прав поділяється на:

- речові;

- зобов'язальні.

Розподіл проводиться за декількома ознакми. Їхня відмінність:

- об'єкт речового права - річ, а зобов'язального - дія іншої особи;

- за характером: речові права були абсолютними, а зобов'язальні - відносними. Речове право захищалось позовом від будь-якої особи, яка порушила або зазіхала на порушення цього права. Воно користувалась абсолютним захистом. Зобов'язальне право полягало в праві особи вимагати від однії або кількох, але конкретно визначених, осіб виконання певної дії. Отже зобов'язальні відносини могли бути порушені лише заздалегідь ї відомими особами, сторона в договорі. Лише проти цієї особи суб'єкт міг чинити особистий позов;

- строки існування прав: речові права не були обмежені строками. Вони можуть існувати або завжди і передаватись у спадок, або бути довічними, обмеженими часом життя власника (особисті сервітути). Зобов'язальні права існують лише певний строк. Право, яке виникає з цих відносин припиняється з часом припинення цих відносин;

- за змістом: зміст речовиї прав встановлюється законом, а зміст зобов'язальних - договором або угодою осіб, сторін в договорі;

- за обсягом: речові права за обсягом значно ширші ніж зобов'язальні. Суб'єкт речового права безпосередньо впливає на річ, а суб'єкт зобов'язального - лише на власника цієї речі.

Види речових прав:

- право власності:

а) квіритське;

б) преторське;

в) провінційне;

г) право перегрінів.

- право на чужі речі:

а) сервітути;

б) емфітемзіс;

в) суперфіцій;

г) застава;

- володіння: