Лікувальна програма

1. Зупинка кровотечі (якщо треба - хірургічний гемостаз, який повинен виконуватись якомога швидше).

2. Зігрівання хворого.

3. Інфузійно-трансфузійна терапія: об’ємна швидкість залежить від величини крововтрати – за умови тяжкої гіпотензії повинна бути не менше за 100 – 150 мл/хв (а за умови наявності сел-сейвера – до 500 мл/хв), швидкість повинна контролюватися показниками АТ, ДЗЛА, ЦВТ – за умови їх підвищення темп треба зменшити. Розчини для інфузії: кристалоїдні – натрія хлорид 0,9% та 7,5 – 10%; колоїдні – перевагу слід надавати розчинам гідроксіетилкрохмалю та модифікованої желатини, а також природнього колоїду – альбуміну.

Показання до гемотрансфузій:

За умови повного поповнення ОЦК рідиною це зниження концентрації Нв крові до 70 – 80 г/л та нижче, та у пацієнтів з супутніми захворюваннями (ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, судинні захворювання головного мозку чи черепно-мозкова травма, недостатність зовнішнього дихання) зниження концентрації Нв до 90 – 100 г/л;

за умови концентрації Нв крові ≥ 100 г/л показанням до гемотрансфузії може бути тільки некотрольована профузна кровотеча.

4. За умови рефрактерного шоку до об’ємного навантаження рідиною шоку (артеріальна гіпотензія з підвищенням ЦВТ та ТЗЛА) – необхідно застосування кардіотонічних та судиноконстрикторних препаратів.

5. За умови рефрактерного до перерахованої вище терапії шоку – можливо застосування глюкортикоїдних гормонів.

6. За умови тяжкого метаболічного ацидозу (рН < 7,1; ВЕ < - 10 ммоль/л) – необхідно застосування визолювальних розчинів (натрію гідрокарбонат).

7. За необхідністю знеболювання, застосовувати тільки знеболючі засоби, які не викликають кардіо- та судинодепресивного ефекту.

8. За умови неадекватного дихання та необхідності в загальному знеболюванні застосовувати інтубацію трахеї та штучну вентиляцію легень.

9. За умови значного периферичного спазму судин, лактат-ацидозу, які зберігаються незважаючи на поповнення ОЦК підвищення АТ та ЦВТ, необхідно строго дозовано за допомогою інфузоматів застосувати судинні ділататори з добре управляємою дією (нітрати, α-адреноблокатори), за умови значного периферичного спазму судин, але на фоні артеральної гіпотензії показано застосування кардіотонічних засобів, або інодилятаторів.