Бактеріальні інфекції серця

Інфекційний ендокардит (ІЕ) – запальне захворювання ендокарду інфекційної природи, яке обумовлене інвазією збудника з його локалізацією в клапанних структурах, ендокарді, ендотелії в зоні магістральних судин, яка прилягає до серця, і супроводжується, як правило, бактеріемією з ураженням різних органів і систем організму. Найбільш частим збудником є Staphylococcus aureus. Ендокардит може бути первинним, тобто виникати на незмінених клапанах і вторинним – на змінених клапанах.

Клінічна картина ендокардиту у ВІЛ-інфікованих дітей, схожа з такою у дітей без ВІЛ-інфекції. У новонароджених ІЕ протікає гостро з клінічною картиною сепсису. Збудниками звичайно є стафілококи, включаючи умовно-патогенні, а також грамнегативні бактерії. Основними клінічними ознаками ІЕ у дітей і підлітків є:

× симптоми, інтоксикацій: гіпертермія, анорексія, втрата ваги, стомлюваність, порушення сну, нудота, блювота, біль в животі, головний біль;

× симптоми пов'язані з бактеріємією і імунопатологічними реакціями: висип, міалгії, артралгії, артрити, спленомегалія, неврологічні порушення, вузлики Ослера (червонуватого кольору болючі вогнища ущільнення в шкірі і підшкірній клітковині, які розташовуються звичайно на долонній поверхні кінчиків пальців рук, у області тенора і гіпотенора, а також на підошовній поверхні першого пальця стоп і з'являються в результаті ураження дрібних судин), субкон’юнктивальні крововиливи, петехії, плями Джейнуея (червоні плями або болючі екхімози на підошвах і долонях, які є результатом септичної емболії з подальшим розвитком некрозу і підшкірного крововиливу);

× симптоми пов'язані з ураженням серця: підсилення шуму, поява нового шуму, біль в серці, задишка;

× симптоми обумовлені тромбоемболією: системна і легенева емболізація, яка відповідно обумовлена лівосторонньою або правосторонньою локалізацією бактерійної вегетації. Виникає інфаркт або ішемія відповідних органів;

× інші ознаки і симптоми: застійна серцева недостатність, неврологічна симптоматика (часто буває раптовий початок захворювання з клінічної картини порушення мозкового кровообігу), випітний плеврит, гепатомегалія, ураження нирок.

Діагностичні критерії.

Діагноз інфекційного ендокардиту вважають встановленим за наявності виділення мікроорганізму з культури, або вегетації, або емболів, або інтракардіального абсцесу, або наявності 2 великих клінічних критеріїв або 1 великого + 3 малих або 5 малих критеріїв.

До великих (основних) критеріїв відносять наступні:

1. Позитивна гемокультура. Типові для ІЕ збудники, виділені з двох роздільно взятих проб крові (streptococci Viridans, Streptococcus bovis) або HACEK – група (Haemophilus spp., Actinobacillus actinomyceten-comitans, Cardiobacterium Hominis, Eikenella spp., Kingella kingae), або Staphylococcus aureus, Enterococci за відсутності первинного вогнища, або збудники, що узгоджуються з ІЕ, виділені з гемокультури за наступних умов: як мінімум два позитивні результати дослідження проб крові, узятих з інтервалом не менше 12 годин, або три позитивні результати з трьох, або більшість позитивних результатів з чотирьох проб крові і більш (інтервал між взяттям першої і останньої проби повинен складати як мінімум 1 годину).

2. Докази ураження ендокарду:

× позитивні ЕхоКГ-дані: свіжа вегетація, або абсцес, або часткова дегісценція клапанного протеза;

× знов сформована клапанна регургітація (наростання або зміна серцевого шуму, що був, не враховується).

До малих критеріїв відносять:

1. Схильність: кардіогенні чинники або часті внутрішньовенні ін'єкції ліків;

2. Температура > 38°С;

3. Судинні феномени: емболії крупних артерій, інфаркт легені, мікотичні аневризми, внутрішньочерепні крововиливи, геморагії на перехідній складці кон’юнктиви, пошкодження Джейнуея;

4. Імунологічні феномени: гломерулонефрит, вузлики Ослера, плями Рота, ревматоїдний чинник;

5. Мікробіологічні дані: позитивна гемокультура, що не задовольняє великому критерію (виключаючи одноразові позитивні культури коагулазонегативних стафілококів (звичайно епідермального стафілокока) і мікроорганізмів, що не є причиною ІЕ), або серологічне підтвердження активної інфекції, обумовленої потенційним збудником ІЕ (хламідії, легіонели);

6. ЕхоКГ-дані, такі, що узгоджуються з ІЕ, але не задовольняють великому критерію (потовщення клапанних стулок, «стара» вегетація і т.п.).