Формування держави
Перемога над добірними польсько-шляхетськими арміями та звільнення значної території України мали великі соціальні наслідки. Уже в перший період війни селяни відмовилися виконувати численні феодальні повинності, в тому числі панщину. Були знищені великі латифундії магнатів. Частина землі перейшла в руки колишніх кріпаків, які могли її продавати, дарувати, передавати в спадщину. Війна відкрила селянам і жителям міст можливість переходу у козацький стан, який тоді користувався значними правами і привілеями (звільнявся від податків, мав право на володіння землею, підпорядковувався особливим правовим нормам тощо).
Разом з тим у роки війни істотно зміцнила свої позиції і козацька старшина. Вона матеріально збагачувалася, прагнучи закріпити за собою земельні володіння й здобути промислові підприємства.
Визволена територія України, де влада зосередилася в руках Війська Запорозького, була поділена на полки і сотні.
Створено судову систему, а також відповідні господарські та фінансові органи (Скарб Війська Запорозького).
|
|
Найвищою військовою і адміністративною установою після сотенних і полкових була Генеральна канцелярія у складі обозного, судді, писаря, військового підскарбія, осавулів, хорунжого, генерального бунчужного. Увінчувала цю піраміду посада гетьмана України.
За традицією, старшинські посади у Війську Запорозькому залишалися виборними.
Найвищим органом влади у козацькій державі вважалася загальновійськова рада, на якій вирішувалися всі найважливіші політичні та економічні питання.