Обирає безстроково
Очолював Збирав
Адміністративно-територіальний поділ
ПОЛКИ
Лівобережні | Правобережні |
Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський. Кропивненський | Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський, Брацлавський |
Кількість полків постійно змінювалась | |
Запорізька Січ – окрема адміністративна одиниця | |
Столиця - ЧИГИРИН |
Селяни, які мешкали на «державних землях» - здобули особисту свободу іправо володіти землею ð вільні військові села ð сплачували державі фіксований податок.
Селяни, які мешкали на приватних замлях – зобов’язані виконувати всі повинності ð вдновлення панування шляхти ðселяни не визнавали Зборівської угоди.
Гетьман примушував селян коритися панам.
Проте життя вносило значні зміни у традиційні козацькі порядки. Загальна рада збиралася дедалі рідше, натомість зросла роль вузьких старшинських рад під головуванням гетьмана. Вони практично і вершили долю всією країни
|
|
В Україні існувало своє військо. В різні періоди його чисельність була не однаковою. Гетьман, наприклад, називав цифру 200-300 тис. чоловік. Проте у боєздатних полках нараховувалося по 40-60 тис. реєстровців, що у будь-яку хвилину могли виступити на захист рідної землі. Крім того, існували різні допоміжні частини, наймані полки тощо. Складовою частиною війська були артилерія, розвідувальна служба тощо.
У роки Визвольної війни на козацьких землях остаточно утвердилася відповідна символіка. Головним у війську Б. Хмельницького був прапор малинового кольору, під яким повстанці громили ворога під Корсунем і Пилявцями, Батогом і Жванцем. Водночас полкові та сотенні знамена, як правило, мали якнайрізноманітніші барви — сині, білі, жовті, чорні, зелені. Поширеним було також жовто-блакитне поєднання кольорів. Для гербової символіки використовувалося зображення лицаря-козака з рушницею. Це зображення містилося на багатьох печатках Війська Запорозького.