Сутність економічної освіти

Економічна освіта – формування системи знань про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, готовності до високопрофесійної праці, вмілого, дбайливого ставлення до природи, вироблення звички практично використовувати економічні знання у реальному житті. Компоненти освітньої системи, їх зміст, функції, механізми дії та взаємозв’язку

закладено в законодавчих документах України. Законодавство України про освіту базується на Конституції України (про що ми вже відзначали вище) і складається із Закону України «Про освіту» та ряду актів законодавства країни.

Важливо підкреслити той факт, що економічна освіта має реалізуватися через наступні три етапи:

1.професійно-пропедевтичну підготовку;

2. підготовку економістів відповідного професійного рівня;

3. через післядипломну освіту.

Професійно-пропедевтична освіта здійснюється під час навчання учнівської молоді в економічних класах, економічних кружках, школах економічного спрямування, економічних ліцеях і гімназіях, підготовчих відділеннях, курсах при вищих навчальних

закладах;

Підготовка фахівця в галузі економіки здійснюється на базі вищих навчальних закладів: економічні технікуми, коледжі, інститути, університети.При цьому навчання в економічному технікумі відбувається на основі базової загальної середньої освіти. Технікум може бути як самостійним учбовим закладом, так і структурним підрозділом економічного інституту або університету. Навчання в коледжі можливе на базі повної загальної середньої освіти. Також як і технікум, коледж може бути самостійним навчальним закладом, а може бути і структурним підрозділом. Економічний інститут, університет – самостійний вищий навчальний заклад, навчання в якому можливе на базі повної середньої освіти або певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, що отримуються під час навчання у підготовчих училищах, коледжах, технікумах.

Післядипломна професійна освіта отримується під час навчання в аспірантурі, докторантурі і на підставі самоосвіти. В ході здобуття молоддю економічної освіти отримується спеціальність за

освітньо-кваліфікаційними рівнями: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр та за видами економічної діяльності: менеджер організації, маркетолог, фінансист, бухгалтер тощо.

2. Професіограма викладача економіки та характеристика її компонентів

Професіограма вчителя-вихователя є свого роду реєстром, що включає сукупність особисто-ділових рис, певний об'єм суспільно-політичних, психолого-педагогічних й спеціальних знань, а також програму педагогічних умінь й навичок, необхідних для виконання вчителем його повсякденних професійних обов'язків. У педагогіці вищої школи вважається загально визнаним, що професійні вимоги до викладача повинні складатися з трьох основних комплексів: загальногромадянські риси; риси, що визначають специфіку професії вчителя; спеціальні знання, уміння й навички з предмету (спеціальності). Професіограму викладача економіки, доречно розглядати, на наш погляд, як систему компонентів, які відтворюють:

1 економічну компетентність;

2 володіння навичками та вміннями передачі знань;

3 готовність до творчої діяльності;

4 готовність до педагогічної взаємодії

5 здатність до самоосвіти, самовдосконалення.

Психологи, обґрунтовуючи професіограми, удаються до визначення переліку педагогічних здібностей, що являють собою синтез багатьох якостей розуму, почуттів й волі особистості. В.О. Крутенький відокремлює дидактичні, академічні, перцептивні, мовні, організаторські, авторитарні, комунікативні здібності, а також педагогічну уяву й здібність до розподілу уваги. О.І. Щербаков до найважливіших педагогічних здібностей відносить дидактичні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні та організаторські здібності. Моральне виховання у вищому педагогічному навчальному закладі ґрунтується на засвоєнні програмного матеріалу, передбаченого навчальними планами з окремих предметів і дисциплін. Кожний викладач має застосовувати з цією метою свій предмет. Узагальнений варіант найважливіших рис педагогічної креативності С.О.Сисоєвої:1) високий рівень соціальної і моральної свідомості;2) пошуково-проблемний стиль мислення;3) розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);4) проблемне бачення;5) творча фантазія, розвинене уявлення;6) специфічні особистості якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);7) специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "Я", бажання бути визнаним), творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);8) комунікативні здібності;9) здатність до самоуправління;10) високий рівень загальної культури і високий рівень моральної культури. Серед загальних вимог до викладача такі:1. Загальногромадянські риси:широкий світогляд. принциповість і стійкість переконань;громадська активність і цілеспрямованість;патріотизм і добре ставлення до представників інших національностей та країн;гуманізм, високий рівень свідомості;оптимізм (віра в людей, у свої сили й можливості);любов до праці.2. Морально-педагогічні якості:висока моральна зрілість, справедливість та об'єктивність;педагогічне спрямування наукової ерудиції, високий рівень загальної культури;високий рівень моральних стосунків з людьми;акуратність й охайність;чесність, дисциплінованість, вимогливість;уміння спілкуватися з людьми.3. Педагогічні якості:педагогічна спостережливість;педагогічна уява;педагогічний такт;педагогічна інтуїція;володіння педагогічною технікою;професійна працездатність.4. Соціально-перцептивні якості:високий рівень соціального сприйняття й спостереження дійсності;активна інтелектуальна діяльність (систематизація й узгальнення соціального досвіду);швидкість орієнтації у педагогічних ситуаціях;висока культура мовлення;володіння мімікою, тоном голосу, рухами, жестами.5. Індивідуально-психологічні особливості:висока пізнавальна зацікавленість, любов до дітей й потреба працювати з ними;твердість характеру, витримка й самовладання;самостійність і діловитість у вирішенні життєво важливих задач.6. Психолого-педагогічні здібності:адекватність сприйняття дитини й уважність до неї;прогнозування шляхів формування особистості школяра;здатність передбачати можливі результати;виховний вплив на колектив й особистість. До загальних вимог до викладача вищої школи можна віднести наявність:1) професійної компетентності, що базується на спеціальній науковій, практичній та психолого-педагогічній підготовці;2) загальнокультурної та гуманітарної компетентності, що включає знання основ світової культури, гуманістичних особистісних якостей, відповідальності за результати власної діяльності, мотивації до самовдосконалення;3) креативності, що передбачає сформованість нестандартного мислення, володіння інноваційною стратегією та тактикою, гнучкої адаптації до змін змісту та умов професійної діяльності;4) комунікативної компетентності, що включає розвинуту мову, володіння іноземними мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності, вміння складати ділові папери і т. ін.;5) соціально-економічної компетентності, що передбачає володіння основами сучасної економіки, знання законів бізнесу, азів екології та права.