Мотив визначається як суб’єктивне (індивідуальне) відбиття потреби, тобто як спонука, внутрішній імпульс до діяльності. Сукупність мотивів, тобто факторів, що визначають поведінку людини, називається мотивацією. Такими факторами виступають: потреби, мотиви, цілі та інтереси.Мотивуючі фактори поділяються на 3 класи:
- потреби (як основа активності);
- спрямованість особистості;
- суб’єктивні переживання. емоції, як форми регуляції (саморегуляції) поведінки і діяльності.
Мотивація, яка спонукає індивіда до дій з метою покращити його стан впевненості і незалежності, називається внутрішньою, на відміну від зовнішньої відносно нього мети., тобто зовнішні спонукання характеризуються як зовнішня мотивація.
Для того, щоб пояснити людську поведінку, було висунуто цілий ряд теорій мотивації:
1. Теорія потреб. Сформульовані наприкінці 20 р.р. 20ст. в західній психології. Розглядають органічні (первинні) і психогенні (вторинні) потреби; вторинні є результатом навчання і виховання: потреба у досягненні успіху, приєднанні, агресії, незалежності,повазі й захисті, домінуванні, уникненні невдач, пізнанні тощо. До цих теорій належить і ієрархічна теорія потреб америк психол. А. Маслоу, який розглядав проблеми мотивації крізь призму ієрархії 5 типів потреб: фізіологічні; безпеки й захисту; соціальні (в тому числі. в любові, належності до групи тощо); поваги; самовираження.
|
|
2. Процесуальні теорії мотивації. Виходять з того, що поведінка визнач-ся не тільки потребами, а й функцією сприймання і очікування можливих наслідків поведінки. До них належать: теорія очікувань (враховує такі елементи як затрати праці і результат; результат – винагорода – задоволення); теорія справедливості (виходить з того, що працівник оцінює винагороду відповідно до затрачених зусиль як справедливу чи ні, в наслідок чого підвищується чи знижується його мотивація праці).
3. Біхевіористські теорії мотивації пояснюють поведінку людини через схему “стимул - реакція”, вважають подразник активним джерелом реакції організму.Всі психічні явища зводили до реакцій організму (заперечуючи свідомість).
4 Когнітивні теорії засновані на визнанні провідної ролі свідомості і знань у детермінації поведінки людини. Вони аналізували такі мотиваційні чинники як соціальні потреби, життєві цілі, когнітивний дисонанс, очікування успіху тощо.