Двобічний характер процесу економічного навчання

В психолого-педагогічній літературі навчання визначається за допомогою декількох підходів:

- як складний та багатогранний процес відображення у свідомості того, хто навчається реальної дійсності на основі спеціально організованої діяльності;

- як цілеспрямований, штучно організований процес передачі набутого суспільством досвіду за допомогою спеціальних способів взаємодії тих, хто навчає і тих, хто навчається;

- як цілеспрямований педагогічний процес організації та стимулювання активної учбово-пізнавальної діяльності з оволодіння науковими знаннями, вміннями та навичками та їх використання, розвитку творчих здібностей, світогляду і морально-естетичних поглядів та переконань. Виходячи із зазначеного, той, хто навчає забезпечує вирішення таких завдань:

1. стимулювання учбово-пізнавальної активності;

2. організація пізнавальної діяльності щодо оволодіння науковими знаннями, уміннями та навичками;

3. розвиток мислення, пам’яті, творчих здібностей;

4. формування наукового світогляду і морально-естетичної культури;

5. вдосконалення учбових умінь та навичок.

Відповідно той, хто навчається:

- реагує на впливи щодо організації пізнавальної діяльності, її стимулювання тощо;

- виявляє ставлення до процесу навчання;

- проявляє певний рівень активності у навчальному процесі.

Отже навчання має двобічний характер:

1) навчальна діяльність педагога;

2) пізнавальна діяльність тих, хто навчається.

Двобічний характер навчального процесу передбачає відокремлення його суб’єктів – вчитель та учень, викладач – студент, а також відповідно діяльності цих суб’єктів: викладання учіння.

Викладання включає прогнозування та проектування сумісної діяльності, її організацію та виконання, аналіз результатів та відповідне корегування.

Учіння потребує значної пізнавальної активності тих, хто навчається як реальний відгук на педагогічний вплив.

Основним способом сумісної співпраці суб’єктів навчання виступає спілкування, що будується на основі різних позицій:

- суб’єкт – суб’єктної (актуальна роль кожної із сторін);

- суб’єкт – об’єктної (актуальна роль того, хто навчає).