Накладання фістули на рубець жуйних

Мета: опанувати хірургічною методикою накладання фістули на рубець жуйних для вивчення травлення в хронічних дослідах.

Для роботи необхідно: жуйна тварина, набір хірур­гічних інструментів, наркотичні речовини, засоби для оброб­лення операційного поля, рани, рук, перев'язувальний і шовний матеріали, фізіологічний розчин, розчин йоду, фістульна трубка, колодій, гумовий диск.

Хід операції. Тварину фіксують на правому боці. Готують опе­раційне поле в зоні лівої голодної ямки, застосовують місцеве навокаїнове знеболювання за методом міжхребцевої анестезії. Роблять розріз довжиною 6-Ю см паралельно до останнього реб­ра на відстані 6 см.

М'язи роз'єднують пошарово тупим кінцем скальпеля. На очеревину після її розрізу накладають пінцет Пеана. Рану роз­ширюють. Руками або пінцетом підтягують в просвіт рани стінку рубця і накладають на нього серозно-м'язовий кисетний шов по діаметру внутрішнього фланця фістульної трубки. Між стібками кисетного шва стінку рубця розрізають скальпелем або но­жицями, фланець вводять в розріз стінки рубця і зав'язують ки­сетний шов. Поверх нього, утоплюючи перший, накладають другий серозно-м'язовий кисетний шов і затягують його. Поб­лизу фістульної трубки на рубець накладають кілька прошивних лігатур, що виводять на поверхню шкіри і зав'язують так, щоб стінка рубця тісно прилягала до черевної стінки. Кінець фіс­тульної трубки за лігатуру виводять назовні через просвіт опе­раційної рани і фіксують до прошивних лігатур зав'язуванням. Рану зашивають пошарово: серозну оболонку — безперервним швом, м'язи та шкіру — переривчастим швом з валиками.

Розкриту рану змащують розчином йоду, присипають по­рошком стрептоциду, накладають колоїдну пов'язку. З метою герметичності рани на фістульну трубку накладають диск з гу­мової камери, який притискають до поверхні рани зовнішнім фланцем. На зовнішню поверхню фістульної трубки нагвин­чують пробку з органічного скла.

Шви знімають через 10 діб, а через 14 діб після операції під­дослідну тварину використовують для вивчення процесів пе­ретравлення корму, моторики рубця, процесів всмоктування і екскреції, а також ролі мікрофлори в травних і обмінних про­цесах.

Утворення ізольованого рубця у вівці (за О. П. Гридіним)

Мета: опанувати операційною методикою утворення ізо­льованого рубця у вівці для вивчення травлення в хронічних дос­лідах.

Для роботи необхідно: піддослідна тварина (вівця), набір хірургічних інструментів, наркотичні речовини, засоби для оброблення рук і рани, розчин йоду, фізіологічний розчин, пені­цилін, перев'язувальний і шовний матеріали.

Хід операції. Тварину фіксують на правому боці. Проводять міжхребцеву та місцеву анестезію, готують операційне поле в зо­ні лівої голодної ямки. Пошаровий розтин черевної стінки роб­лять паралельно до останнього ребра на відстані 6 см довжинокг до 10 см. Шкіру та м'язи розрізають скальпелем, а очеревину — ножицями. Рану розширюють раневими гачками, в її просвіт виводять каудально-дорсальний сліпий виступ рубця, стінка якого найтовща. На рубець довжиною 12 см накладають два паралельних шви, шириною зверху 8 см та 5 см знизу, з нас­тупним утворенням тканинного місточка. В зоні місточка роб­лять розріз слизової оболонки і відпрепаровують її в обидві боки на відстань 1,5 см. Краї серозно-м'язового місточка загортають всередину і зашивають вузлуватими швами, не травмуючи нер­вово-судинні шляхи. Зі стінок вирізають ділянки рубця, фор­мують ізольований рубець; слизову оболонку зшивають безпе­рервним швом і вгортають всередину, серозно-м'язові тканини прошивають вузлуватими швами шовку, а краї ізольованого рубця — кетгутом.

В ізольований рубець вшивають фістульну трубку і фіксують. Канюлю виводять на поверхню шкіри через троакар. Шви на че­ревну стінку накладають пошарово: на слизову оболонку — бе­зперервний, а на м'язово-серозну — вузлуватий. Шкіру заши­вають переривчастими швами з валиком.

Шви знімають через 9 діб, а на 14 добу піддослідну тварину використовують для вивчення процесів всмоктування, секреції та екскреції.

Для підтримання природного стану слизової оболонки ізольо­ваного рубця в його порожнину періодично вводять 3,45 мл оц­тової та 1,1 мл пропіонової кислот з доданням бікарбонату нат­рію з рН 6. Даний розчин доводять дистильованою водою до об'єму 500 мл з наступним доданням тимолу.