В чому різниця між концепціями вдосконалення виробництва і вдосконалення товару

Концепція вдосконалення товару на пріоритетне місце ставить товар. Діяльність підприємства зорієнтована на його постійне вдосконалення та розробку достатньої кількості модифікацій.

Такий підхід виправданий за умов, коли для покупця низька ціна не є найважливішим аргументом на користь товару. Він готовий платити більше за унікальність товару, коли його якість та властивості суттєво відрізняються від конкурентних аналогів.

Сильна сторона такого підходу полягає у досконалості технологій, що її використовує фірма, провідна у певній галузі. Слабке місце такого підходу, як не дивно, теж у технології. Адже орієнтація на якість товару інколи не дає змоги своєчасно відчути загрозу з боку нових технологій, коли з'являються інші товари, які задовольняють ті самі потреби, що і товар фірми.

Концепція вдосконалення виробництва, як видно з назви, визначальним фактором орієнтації фірми у ринковому просторі висуває виробництво. Споживачі надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам. А висока ефективність виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати і таким чином забезпечувати низькі ціни.

Цей підхід виправданий у одному з трьох випадків:

• існує дефіцит товарів;

• попит можна збільшити, знижуючи ціну;

• існує можливість зменшити витрати завдяки збільшенню обсягів виробництва.

Йдеться про ефект "кривої досвіду", розроблений для аналізу витрат фірми.

Але концепція вдосконалення виробництва приховує в собі небезпеку: на якомусь етапі компанія, що її сповідує, що для неї внутрішні виробничі процеси важливіші за все інше, в тому числі важливіші задоволення споживачів. Наприклад, одна американська компанія, яка спеціалізувалася на електроніці, прагнучи зробити електронні наручні годинники якомога дешевшими, залишили поза увагою побажання споживачів. В результаті товар не зважаючи на дешевизну, не сподобався.