Пристрої вводу-виводу

Клавіатура — пристрій для введення інформації.

Монітор — пристрій для відображення текстової та графічної інформації на екрані. Монітори поділяють на монохромні (чорно-білі) та кольорові.

Ручний маніпулятор “миша” використовується для вибору тих чи інших параметрів, режимів роботи, для керування рухомими об’єктами на екрані монітора.

Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (дисководи) — використовуються для зчитування та запису даних на дискети.

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (“ вінчестери ”) — використовуються для зчитування та запису інформації.

CD-ROM — пристрій для зчитування інформації з компакт-дисків (оптичних дисків).

Друкарка (принтер) — пристрій для виводу інформації на папір.

Сканер — пристрій для отримання електронних копій документів.

Стример — пристрій для збереження інформації на магнітних стрічках.

Плоттер — пристрій для побудови графічних зображень на папері.

Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні — пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої — це пристрої за замовчуванням, тобто ті, з яких комп'ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші пристрої. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.

До нестандартних пристроїв можна віднести такі:

1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.

2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери та плоттери).

3. Пристрої введення інформації (миша, сканер).

4. Пристрої зв'язку комп'ютера з телефонною мережею (модем). Системна шина виконує функцію зв'язку між мікропроцесором, внут­рішньою пам'яттю, стандартними та периферійними пристроями введення-виведення. У системній шині виділяють адресну шину та шину даних. Адресну шину використовують для зв'язку мікропроцесора з пам'яттю, а шину даних для зв'язку з пристроями введення-виведення.

Клавіатура призначена для вводу даних та керування роботою ПК. Для кожного символу призначена окрема клавіша, натиснувши на яку ви забезпечуєте ввід необхідного символу, кожен символ кодується 8-ми бітним кодом. Клавіатура має 101-108 клавіш та декілька клавіш індикаторів, які говорять про нинішній режим роботи клавіатури.

Клавіатура в свою чергу поділена на чотири блока. Перший містить клавіші з літерами, цифрами, символами, а також ряд клавіш керування. На більшість клавіш припадає по три чи чотири символи. Наприклад перехід на верхній реєстр виконується натисканням клавіші Caps Lock. Часто необхідно натискати дві клавіші одночасно (alt+enter) чи (alt+f1).

Друге поле містить 12-ть функціональних клавіш

(f1-f12) та деякі інші клавіші керування. Натискання на ту чи іншу функціональну клавішу призводить до виконання тих чи інших дій, в залежності від поточної програми.

Третє поле містить клавіші керування курсором, одне натискання на клавішу призводить до переміщення курсору на одну позицію залежно від натиснутої клавіші.

Четверте поле –це поле допоміжної клавіатури

Найчастіше це поле використовується для введення великих цифр, для бухгалтерів.