Методи стимулювання і мотивації учіння

Виходячи із двох великих груп мотивів (інтересу та обов’язку і відповідальності) методи стимулювання і мотивації учіння можна розділити на

- методи стимулювання (формування) інтересу до навчанн я: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, створення ситуації інтересу до навчання, створення емоційно-моральних ситуацій. (поширені прийоми навчання: створення ситуації новизни, актуальності; аналіз прикладів з життя; створення ситуації успіху)

- Методи стимулювання обов’язку і відповідальності: переконання в значущості навчання; роз’яснення мети вивчення предмета, висунення педагогічних вимог, заохочення і осуд в учінні.

Методи контролю і самоконтролю за ефективністю.

Головною функцією цих методів є контрольно-регулятивна. Це означає, що контроль не повинне відокремлюватися від навчального процесу, а бути компонентом, який виконує навчальні, виховні, розвиваючі, спонукальні функції.

Залежно від організації контрольних зрізів, джерел інформації, способів одержання і обробки даних виокремлюють:

Методи усного контролю: індивідуальта фронтальне опитування, усні іспити, заліки.

Методи письмового контоля: письмові контрольні роботи, диктанти, письмові іспити та заліки.

Методи лабораторного контроля: контрольно-лабораторні роботи (перевірка умінь користуватися штангерциркулем, термометром, вольтметром і т. П також розв’язання експрементальних задач, що передбачають проведення дослідів, вимірів)