Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності

В цій групі виділяється автором (Ю.К.Бабанським) чотири підгрупи (характеристика методів навчання по чотирьох критеріях).

Враховуючи двосторонній характер процесу навчання сутність якого викладання й оволодіння ЗУН.

То перша підгрупа включає методи навчання за джерелом знань (передачі і сприймання інформації), а саме: словесні, наочні, практичні методи.

Словесні методи їх основне призначення – повідомлення навчальної інформації, організація пізнавальної діяльності учнів за допомогою слова (усне чи писемне) з використанням логічних, організаційних, технічних прийомів: основні методи: розповідь, лекція, дискусія, диспут, пояснення, інструктаж, бесіда, робота з книгою.

Загальним для всіх цих методів є слово як джерело знань, хоча кожен із методів має свої особливості.

Так розповідь, шкільна лекція, пояснення - це монологічна форма навчальної роботи. Бесіда, лекція – це діалогічні методи навчання.

Розповідь – образний, динамічний, емоційний виклад інформації про різні явища і події;

За особливостями проникнення в явища дійсност і розповідь буває художньою, науково-популярною, описовою.

За призначенням у навчальному процесі розрізняють розповідь-вступ (перед вивченням нового матеріалу актуалізація опорних знань); розповідь-викладання(пояснення); розповідь-завершення(проводять після пояснення або вивчення теми з метою узагальнення вивченого, підбиття підсумків)

Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів тощо.

Розповідь, пояснення – найпоширеніші на практиці методи ознайомлення учнів з новим матеріалом.

Бесіда – метод навчання, при якому вчитель за допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів або відтворювати раніше набутті знання, або робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєних раніше знань і досягти засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів.

Бесіда найчастіше застосовується тоді, коли нова тема є порівняно не складною, а в учнів уже склалися про неї певні уявлення або усталилися життєві спостереження, які дозволяють осмислити і засвоїти знання еврестичним шляхом.

За призначенням у навчальному процесі розрізняють: вступну бесіду, бесіда-повідомлення, бесіда-повторення, контрольна бесіда.

За характером діяльності учнів бесіда буває: репродуктивною (спрямована на вітворення знань), еврестичною (спрямована на формування нових понять, висновків, правил), катехізисною (полягає у відтворенні тверджень, що потребують дослівного запам’ятовування)

Вимоги до проведення бесіди: