Розвідка

Суттю цієї методи є імпровізована бесіда, яка за формою нагадує розвідку. Покажемо її на прикладі праці над текстом про вигнання з Єрусалимської святині торговців (Мк. 11, 15-17).

Перебіг методи:

1. Організація праці. Катехит ділить всіх учасників на стільки груп, скільки ролей передбачає для провадження розвідки. Запитує учасників: Як вчинок Ісуса міг бути сприйнятий різними людьми? (кількість суспільних груп має дорівнювати кількості груп у класі). Тепер просить вислухати текст з тієї точки зору. Після прочитання тексту дає 3 хв. на дискусію теми в групах, а тоді інформує, що сам входить в роль журналіста; тим самим учасники стають свідками події.

2. Праця на загальний форум. Кожну групу катехит ставить в роль певної суспільної групи. Наприклад, „фарисеї”‘,,дрібні купці”, „бідаки”, „моряки з далекої провінції”, „учні Ісуса”, „гендлярі”, „світська влада”, „храмові служиттелі”, „римські воїни”. Учасники в розподілених ролях дають інтерв’ю, темою якого є вчинок Ісуса.

Розвідка може бути впровадженням для дальшої праці над текстом.

Заняття з використанням декількох метод

Йона

АКТИВІЗАЦІЯ. На початку заняття катехит ставить запитання: „Хто є твоїм ворогом?” Дає час на застанову. Згодом читає історію пророка Йони і його ворогів, мешканців Ніневії.

РОЗПОВІДЬ. Йона жив в час, коли на північ від царства Ізраіля та Юди жив їхній потенційний ворог - Ассирійська імперія зі столицею Ніневією. „Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая: „Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо злоба їхня піднялася до мене” Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від Господа... (Йона, 1, 1-3).

Активізація. Учасники стоять перед проблемою: Чому Йона утік? Над цим питанням працюють за допомогою методи „пусте крісло”. Першим етапом праці є індивідуальний вибір єдиної із запропонованих відповідей. Катехит читає голосно і викладає на середині картки з різними можливими відповідями.

1. Йона чувся заслабим - завдання перевищувало його можливості;

2. Йона не був впевнений, чи то Бог його кличе, чи то тільки підступи власної уяви;

3. Йона ненавидів своїх ворогів (ассирійців) і егоїстично не хотів, щоб вони навернулися, бо тоді Господь міг би їм виявити своє милосердя.

4. (Картка чиста - створюється можливість сформулювати ще одну відповідь). Учасники зважують запропоновані відповіді, вибирають одну з них і так творять

групи. Завданням груп є знайти аргументів на підтримання вибраної позиції. Через десять хвилин праці катехит запрошує на загальний форум представників кожної групи. Вони дискутують над поставленим питанням, а інші особи можуть втрутитися в дискусію, сідаючи на „пусте крісло”. Через 15 хвилин катехит закінчує дискусію, кажучи, що можливо дальша історія Йони відповість нам на це запитання.

РОЗПОВІДЬ. „Але Господь кинув на море великий вітер і на морі знялася страшна хуртовина, тож корабель ось-ось мав уже розбитись...” (Йона 1, 4-7). „... І кажуть вони до нього:...”

Активізація. Катехит ділить учасників на 6 груп, які отримують завдання: „Уявіть собі, що ви є моряками на тім кораблі. Як би ви попровадили розмову? Як би вона закінчилася? Групи мають створити схематичний сценарій розмови, а далі представити його на загальному форумі як імпровізовану сценку, пантоміму, радіопередачу. Орієнтовний час приготування 10 хвилин. Після презентації (подякою для груп є оплески) катехит розповідає як Біблія описує розмову моряків з Йоною.

РОЗПОВІДЬ. Йона 1,8-16.

Активізація. Учасники залишаються в тих групах, в яких працювали над сценкою. Катехит ставить перед учасниками проблему: чому Йона зважився на таку розв’язку? Чому сам запропонував, щоб його кинули в море? Групи коротко дискутують над тим запитанням, а далі катехит просить представників спрезентувати на форумі відповіді, які випрацювала група. Закінчуючи працю, катехит зазначає, що ми не знаємо, чому Йона зважився на такий вчинок.

РОЗПОВІДЬ. Йона 2, 1-3; 2, 11 - 3, 4.

Активізація. Розділивши учасників на 6 груп, катехит ставить перед ними завдання: кожна місцевість може бути сучасною „Ніневією”... Як зреагували би сучасні „ніневітяни” на проповідь Йони? До цієї праці використовуємо методу „Розвідка”. Катехит „входить” в роль журналіста, окремі групи — в роль (за призначенням катехита) можливих суспільних груп, рівнозначних „сучасній Ніневії”. Групи дають імпровізовані відповіді на поставлені питання. Подякою є оплески. Можливі такі групи: міська влада, люди на базарах, молодь, військові, бізнесмени, духовні особи. На завершення катехит зачитує про реакцію біблійних ніневітян.

РОЗПОВІДЬ. Йона 3, 5-10.

Активізація. На цей раз групи по 3 особи отримують завдання: як би ви зреагували на такий поворот подій — суцільне навернення грішників, Бог відвертає кару і виявляє

милосердя? Якби ви тоді могли бути в Ніневії, як би ви на то дивились? Групи працюють за методою „Сонечко”. Для проведення цієї методи потрібні малі квадратні картки (8*8 см). Кожна група отримує по З картки, на яких має написати свої три головні реакції. Потрібно їх написати друкованими буквами у формі гасла (одне-два слова). Після виконання цього завдання представники груп укладають з карток промені навколо круга, творячи в такий спосіб сонечко. Катехит запрошує до прогулянки довкола сонечка. На завершення праці зачитує, якою була реакція Йони і його молитва до Бога з Біблії.

Розповідь. Виявлене Богом милосердя до Ніневії не подобалося Йоні. Він обурився на Бога і молився такими словами: Йона 4, 1-3.

Катехит може прокоментувати цю молитву, кажучи, що Йона досконало знає, який є Бог, але до тієї степені не акцептує діяння Бога, що бажає краще вмерти, ніж згодитися на те, що бачить власними очима.

Активізація. Учасники залишаються у тих самих групах. По черзі задають питання: якби ви були дорадниками Господа Бога у справах виховання — що б ви Йому порадили відносно пророка Йони? Як поступити з його черговим бунтом? Групи дискутують над тими запитаннями 5 хв., а далі катехит просить представників спрезентувати на форумі відповіді, які випрацювали групи. На закінчення катехит розповідає про виховничу акцію Господа Бога відносно Йони.

Розповідь. Йона 4, 4-11.

Активізація. Катехит ставить перед учасниками питання: „Що Бог хоче сказати мені сьогодні через історію пророка Йони?” (запрошує до індивідуального розважання), дає кожному невелику картку і ручку. Записані відповіді приклеюються до великого ватмана, на якому є написане це запитання. Ватман прикріплює до стіни і тепер кожен може познайомитися з розважаннями інших учасників.

Катехит може завершити всю працю наступним коментарем:

Святий Ієронім порівнює ніневійців до блудного сина, який „був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся” (Лк. 15, 11-32). Ідучи за цією думкою можемо прирівняти Йону до старшого сина, котрий розгнівався на батька за його милосердя, виявлене молодшому братові і не хотів взяти участі у спільній радості. Можемо також прирівняти Йону до робітників, які найдовше працювали у винограднику, які „лукавим оком” дивилися як господар виявляє милість робітникам одинадцятої години (Мт. 20, 1-16).