2015-09-06
474
Не тільки в байках зустрічаються особи, котрі через власний вибір знайшлися у важких ситуаціях. Те, що мало би бути гарне, виявляється пасткою, так само, як пастка виявилася у тій гарно запакованій коробці.
Після цього коментаря ставиться невеличка сценка, де сам катехит є єдиним актором (якщо катехит не має відповідних здібностей, то його може замінити інша особа). Після створення відповідної атмосфери (музика, світло, сценарій) виходить елегантно вбраний актор
(біла сорочка, краватка), відкриває гарно запаковану коробку, починає забруднювати себе болотом (руки, сорочка, обличчя) і закладає собі на руки ланцюг. Підходить до учасників, демонструючи свої пута і брудні руки. Катехит наголошує учасникам про те, що ця сценка має поважний характер і просить вдуматися у суть.
Коментар до цієї драми: так виглядає упадок людини, так закінчується сваволя. Я є зв’язаний, пробую оборонятися, але сам не можу нічого зробити.
Впровадженням до подальшої праці була думка: „В кінці людина, поневолена своїм гріхом, волає про допомогу”. Катехит пропонує учасникам індивідуальну молитву, яку потрібно написати на картці. Метою праці є навчити учасників молитися власними словами. Кожний з нас у щоденному житті потребує допомоги Божої і про цю допомогу повинен просити. Не завжди здаєм собі справу, що власне такий клич про допомогу є найправдивішою молитвою, бо стається молитвою, зверненою до Того, Хто може все.
|
|
|
Кожен учасник (примус картку і фломастер, їхнє завдання полягає в написанні своєї молитви до Бога — крик людини, яка потребує Божої допомоги. Після 20-хвилинної тиші, коли учасники пишуть свої молитви, йдемо до церкви або до каплиці. Там всі у глибокій тиші проказують свої написані молитви.
Долоні Божі — визволення для нас
Попередньо катехит готує з групою учасників пантоміму, яка має показати правду, що добрий Бої’ не залишає нас самих, а в особі Ісуса Христа дає нам визволення. У пантомімі треба зобразити Божу допомогу для нас і показати Ісуса як того, який може визволити людину з різного роду поневолень.
Впровадженням є слова: („вите Письмо говорить, що немає іншого імені, в якому було б спасіння, крім імені Ісуса Христа. Тільки це ім’я може звільнити людину від різного роду поневолені,, які з’являються через власний вибір людини. Спокуса часто стає на дорозі людини як щось атракційне, за якою варто піти.
У драмі бере участь 7 чоловік. Головні особи: людина (дівчинка або хлопчик), 5 осіб, які представляють пристрасті (наркотики, сваволю, секс, алкоголь, гроші). Як реквізит використано картки з написами: наркотики, сваволя, секс, алкоголь, гроші.
|
|
|
На сцену виходять особи, які презентують вищеназвані пристрасті (картки з написами можуть бути прикріплені до вбрання). Персонажі стають на сцені у довільній позиції. Через хвилину входить людина, яка з великим зацікавленням розглядає постаті. Під впливом дотику людини нерухомі фігури починають дуже поволі рухатися і кожна з них вимовляє своє ім’я (спочатку тихо, а пізніше голосно), яке прикріплене до вбрання. Людина відходить на бік та і приглядається, як постаті оживають. Після такого пробудження вони починають рухатися у її напрямку (цілий час кожна пристрасть вимовляє своє ім’я, одне по одному). Людина починає втікати від постатей, які наближаються до неї, але в певній хвилині вже немає куди втекти. Вони зближаються до неї і починають 0’Іочувати її, і ще голосніше вимовляти своє ім’я. Починають, доторкатися і шарпати людину, яка закривається від них руками. У певній хвилині людина піднімає вгору руки долонями догори і дуже голосно кричить: Ісусе!!! У цій самій хвилині постаті
перестають вимовляти свої імена (у критичній хвилі вимовляли їх з дуже великим посиленням голосу і щораз швидше) і відскакують від людини. У цей час людина залишається з піднесеними руками і дякує Богу за своє визволення.
Після цієї пантоміми катехит дає коментар-катехизу про любов Отця на підставі тексту пророка Ісаї: 49, 8-15.
Учасників ділиться на 10 груп. Кожна з них отримує текст: Ісая, 49, 8-15 із позначеним фрагментом, який має бути матеріалом для подальшої пантоміми. Після 20 хв. приготувань кожна з груп представляє свої пантоміми. Коли одна з груп представляє пантоміму, інші учасники є глядачами представлених подій.
Катехит у коментарі підкреслює, що любов Божу досвідчаємо щоденно, однак кожний з нас у своїм житті пережив такі хвилини, в яких досвідчив цю любов в особливий спосіб.
З метою кращого усвідомлення учасниками, що Бог чинить в їх житті великі речі і звернення їх уваги на Євхаристію як виняткове свідчення Божої любові, катехит використовує змодефіковану методу „сонечка”. Кожен учасник отримує малу картку і фломастер. У тиші повинен застановитися над хвилиною свого життя, за яку хотів би подякувати Господу в особливий спосіб, а пізніше написати це на картці. Після 10 хв. учасники закінчують писати. Ці молитви-подяки діти можуть використати після Святого Причастя, зачитавши і пожертвувавши їх Ісусові як дар.
