Концепція музичної освіти

Зміст

Вступ

1.Концепція музичної освіти.

2. Зміст музичної освіти

3. Цілі і завдання шкільної музичної освіти

4. Принципи музичної освіти

5. Методи музичної освіти

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Мистецтво, художнє осягнення дійсності в усі періоди історії було невід'ємною стороною людської культури, людського способу існування у світі.

Унікальність і значущість освітньої галузі «Мистецтво» пов'язані з тим, що на однобічно інтелектуалізованої і вербалізованих сучасній школі предмети, що входять в цю область, розвивають емоційно-моральну і сенсорну культуру особистості, пробуджують здатність бачити, цінувати і створювати красу в житті та мистецтві; безпосередньо спрямовані на розвиток уяви і творчих здібностей в якості мети, а не побічного результату.

Тільки в мистецтві діти, починаючи вже з дошкільного віку, бувають здатні до повноцінного творчості. Заняття мистецтвом, художньою творчістю знімають перевантаження школярів, корисні для здоров'я, покращують загальну успішність.

У школі в процесі безпосередньої участі в естетичній діяльності закладається основа художньої культури сучасної людини. Естетичне виховання - найважливіший фактор становлення особистості школяра, його ідеалів, смаків і потреб. Уроки мистецтва в загальноосвітній школі є основною і наймасовішою формою залучення дітей до світових культурних цінностей.

Сучасний стан викладання мистецтв в загальноосвітній школі характеризується оновленням змісту освіти.

Навчальний предмет «Музика» в установах загальноосвітнього типу (школи, гімназії, ліцеї) є єдиною дисципліною музичної освіти, яку освоюють всі діти.

В даний час цей предмет входить в освітню галузь «Мистецтво» разом з предметами «Образотворче мистецтво» (з I по VII класи) та "Світова художня культура» (в старших класах).

Згідно з прийнятими в країні нормативам, обов'язковий предмет «Музика» в навчальному плані школи представлений з I по VII клас одним уроком на тиждень, загальним обсягом 34 години на рік. У VIII і IX класах він викладається обсягом в 17 годин на рік у рамках інтегрованого предмета «Мистецтво».

Область «Мистецтво» орієнтує викладача та учнів на встановлення загального і особливого в різних видах мистецтва, на їхні зв'язки з життям, на розвиток асоціативного мислення, такого важливого для художнього осмислення світу, на вміння користуватися методами порівняння, зіставлення, узагальнення.

Включення предмета «Музика» в освітню галузь «Мистецтво» до певної міри позбавляє його самостійності і нерідко, як показує практика, він замінюється іншими предметами.

Метою даної роботи є характеристика змісту, цілей і завдань музичної освіти в школі.

Вищезгадана мета зумовила таку постановку завдань до курсової роботи:

- Розкрити сутність концепції та зміст музичної освіти

- Визначити цілі і завдання шкільної музичної освіти

- Розповісти про принципи і методи музичної освіти

КОНЦЕПЦІЯ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ

Загальна мистецька освіта школярів недостатньо повно включає в себе виховний і освітній потенціали літератури, театру, кіно, музеїв, засобів масової інформації, і для багатьох дітей залишаються недоступні цілі пласти російської та зарубіжної культури минулого і сьогодення.

Положення посилює закриття багатьох видань творчих спілок, на сторінках яких постійно висвітлювалися проблеми мистецької освіти (журнали «Мистецтво», «Творчість», «Декоративне мистецтво», «Художник», «Музика» та ін.) Заважає і відсутність централізованого матеріально-технічного забезпечення предметів області «Мистецтво».

Професійно-методична підготовка фахівців - майбутніх вчителів образотворчого мистецтва і музики - часто не відповідає вимогам динамічно розвивається системи художньої освіти школярів, відстає від педагогічних новацій у цій області.

Ефективному розвитку системи художньої освіти та естетичного виховання дітей заважає недостатня кількість навчальних годин, що виділяються на вивчення предметів художньо-естетичного циклу в школі. (У більшості країн світу на ці предмети відводиться в кілька разів більше часу.) Необхідно значне (мінімум удвічі) збільшення кількості годин на заняття мистецтвом, в першу чергу в молодшому шкільному віці, який є особливо сензитивним для художнього розвитку.

по X класс. Проект нової концепції для дванадцятирічного навчання передбачає викладання музики в школі з I по X клас. Вітчизняне музичну освіту передбачає різноманітність підходів та шляхів виховання музичної культури учнів, що проявляється насамперед у можливості вчителя музики на свій розсуд вибирати навчальну програму або працювати за авторською програмою.

Найважливішим принципом структурування музичної освіти має стати єдність двох начал: пізнання природи музики через імпровізаційний особистий досвід і активне сприйняття її через різноманітні форми кращих зразків музичного мистецтва. Музика ні в якому разі не повинна відриватися від життя дитини, її внутрішнього світу, особистого досвіду, навколишнього його дійсності.

Результатами занять повинні стати:

зростання інтересу й любові до класичної, народної, духовної, сучасної музики; здатність оцінити її красу, відчуття співпереживання музичним образам, втіленим у творах мистецтва; виникнення музично-естетичного відгуку на твори мистецтва, неутилітарної ставлення до нього;

осягнення закономірностей мистецтва;

розвиток музично-образного мислення, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у зв'язку з життям і з іншими видами мистецтв; творчих музичних здібностей, практичних умінь і навичок у процесі слухання, виконання і твори музики (імпровізації), пластичного інтонування, музично-ритмічного руху;

становлення музично-естетичного смаку, потреби у спілкуванні з високохудожньої музикою, в музичному самоосвіті.

У початковій школі заняття здійснюються на уроках музики і пластичного руху.

Послідовне, систематичне осягнення учнями мистецтва здійснюється з опорою на живе його сприйняття, наявний життєво-музичний досвід школярів і узагальнення, до яких вони приходять разом з учителем. На цій основі народжується і розвивається вміння чути музику, формуються інтонаційно-образне мислення, багата уява, фантазія і інтуїція учнів.

Необхідно активізувати різноманітну, і особливо виконавську, музичну діяльність молодших школярів. Надзвичайно важливо в цьому віці (як і на подальших етапах) розвиток навичок грамотного, виразного та емоційного хорового співу, що містить в собі серед інших багатьох достоїнств можливість досягнення гармонії в колективній взаємодії учасників хору, під час якого діти звертаються до досвіду голосового, інструментального, пластичного інтонування.

Доцільні активні заняття, пов'язані з рухом дітей під музику, зі створенням художніх образів через рух, зі спробами вокальних та інструментальних імпровізацій, з організіцією оркестру дитячих музичних інструментів. Виконавські музичні навички сприяють яскравому творчого самовираження дитини, почуттю співпереживання, співучасті, з'єднання.

Осягнення найкращих зразків класичної, народної, духовної та сучасної музики, знань, які розкривають насамперед інтонаційну, жанрову, стильову природу музичного мистецтва і музичної творчості, здатне зіграти свою естетичну, освітню і виховну роль лише в тому випадку, якщо почута музика глибоко переживається і осмислюється дітьми.

Весь майстерно поєднується спектр форм і видів музичних занять повинен бути спрямований на те, щоб дати можливість кожній дитині відчути радість від спілкування з музикою, від індивідуального вираження себе в музиці, від відчуття себе творчою особистістю, що сприймає музику як привабливе, що володіє особливою емоційною силою мистецтво. Важливо прагнути до того, щоб кульмінацією кожного уроку ставало глибоке «проживання» дітьми справді художнього музичного твору. Такий підхід дає можливість дитині шукати свій шлях у світ музичного мистецтва.

Початкова школа в концепції вітчизняного музичного освіти розглядається не як підготовчий період, а як нерозривний і найважливіша частина всієї музичної культури школяра, всіх її змістовних складових: досвіду емоційно-естетичного ставлення до музики, досвіду творчої музичної діяльності, «олюднених» музичних знань, формування вміння чути музику і розвитку різноманітних виконавських навичок.

Ось чому вже в початковій школі музичне навчання і виховання повинно здійснюватися вчителем музики - професіоналом. Тільки за цієї умови можливе становлення справжньої музичної культури учнів в основній школі, ефективне оволодіння «Світовий художній культурою» та іншими предметами гуманітарного, художнього циклу.

В основній школі спектр зазначених вище шляхів і методів становлення музичної культури школярів як важливої ​​і невід'ємної частини всієї їхньої духовної культури принципово зберігається. Однак у цей період на основі придбаного учнями досвіду інтонаційно-образного мислення, сприйняття жанрової основи мистецтва необхідно акцентувати увагу на осягненні музичного образу, морально-естетичному потенціал музики, розвитку музично-пізнавальних здібностей, підвищення у дітей інтересу до вищих досягнень світового музичного мистецтва, пізнанні особливостей сучасної музичної мови, все більш широких і глибоких зв'язків музики з історією, художньою літературою, образотворчим мистецтвом. І на цій основі розвивати культуру почуттів і естетичний смак (у тому числі по відношенню до популярної масової музиці).

В основній школі важливо організувати вивчення музичної драматургії як процему діалектичного засвоєння багатого життєвого матеріалу (за формулою «Закони музики - закони життя»). Саме музика, в силу її особливої ​​здатності втілювати в художніх образах складні перипетії реальності, може найбільш ефективно психологічно адаптувати підлітків до цінностей і суперечностей великого світу.

Активне поєднання індивідуальних і колективних видів музичного сприйняття і творчості в підлітковий період зміцнює соціальні параметри особистості, яка формується на самому глибинному, інтуїтивно-емоційному рівні, дає відчуття цінності не тільки Я, але і Ми через досвід інтонаційно-образного взаємодії.

Велику увагу слід приділити сучасним способам спілкування з музикою, застосовуючи комп'ютерну техніку, електронно-музичні інструменти і т.д.

У старших класах музика включається в історичний контекст. У цей період навчання вводяться уявлення про історичні стилі в музиці та інших видах мистецтва. Все більш виявляється гуманістична сутність музики, завдяки чому старші школярі виявляються готовими до сприйняття складних музичних творів як вищих досягнень людського духу. У старших класах використовується весь накопичений на попередніх щаблях музичної освіти досвід, розповідається про синтез різних мистецтв, освоюються універсалії загальномистецької мови і естетичного ставлення до світу в цілому. Посилюється акцент на самостійну музично-освітню діяльність підлітків, на більш поглиблені заняття музикою в тих формах, до яких учні виявляють найбільший інтерес. Особливе значення набуває освоєння ними сучасних способів синтезування звуків, всіх технічних та електронних засобів спілкування з музикою в сучасних умовах.

Необхідні розробка та видання нового покоління підручників та навчальних посібників з музики для учнів з урахуванням технічного рівня, що відповідає світовим стандартам.