Самостійна робота (с. 100, вправа 260)

— Прочитайте і спишіть речення.

— У кожному реченні знайдіть і підкресліть головні слова.

Перевірка виконаної роботи.

— Усно поставте до кожного головного слова питання.

— З якої казки ці слова?

— Пригадайте, що було далі.

— Які українські казки ви ще знаєте?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Про що дізналися на уроці?

— Як знайти головні слова в реченні?

— На які питання вони відповідають?

— Чому їх так назвали?

— Чи може бути речення без головних слів?

Гра «Упіймай головні слова»

Стоїть гора високая.

Зелений гай шумить.

Пташки співають голосно,

І річечка блищить. (Л. Глібов)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 100, вправа 262.

— Прочитайте словосполучення у лівому стовпчику.

— Доберіть головне слово з правого стовпчика так, щоб утворилося речення.

— Запишіть утворені речення. Підкресліть головні слова.

Урок 70

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ СЛІВ У РЕЧЕННІ. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ «БУРУЛЯ»

Мета: узагальнити знання учнів про головні слова в реченні, вміння знаходити їх у реченнях; розвивати мовлення учнів; збагачувати їх словниковий запас; вчити сприймати на слух незнайомий текст; виховувати інтерес до вивчення мови.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (с. 100, вправа 262)

— Прочитайте записані речення.

— Про кого говориться в першому реченні? (Про тракториста.)

— Що говориться про тракториста? (Він оре.)

— Назвіть головні слова в другому реченні.

— На які питання вони відповідають?

— Чому вчителя називають учителем?

III. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

БУРУЛЯ

Висить на даху буруля, холодна та сумна.

— Чому ти сумуєш? — питає її сніг.

— Як же мені не сумувати? День довшає, прокидається раніше сонце, тепліше стає...

А сонце й справді як зійде, зразу за роботу: землю гріє, від зимового сну будить.

— Розтавай,— каже бурулі.— Нехай весна швидше настає.

А буруля сердиться:

— Котись, котись за обрій, щоб нічний морозець швидше вдарив!

Ну, сонце нічого на те. Тільки ласкаво всміхається. Під його промінцями сніги сходять, ручаї дзюрчать, пташки пісень співають. У полі озимина з-під снігу визирає. Всі сонцю раді.

Тільки буруля жде не діждеться, поки споночіє. Що вона розтане за день, то протягом ночі й відросте.

Уже й лани зорано, й рілля духмяно парує, А буруля висить — хоч би що.

Тут уже сонце занепокоїлось. Та промінцями її, промінцями!

Застрибали по бурулі сонячні зайчики, засяяли мерехтливі вогники. Засвітилась вона яскравим світлом, обернулась на легку хмаринку та й злетіла в небо. Тут уже справжня весна прийшла. (В. Коваленко)