Дві основи дієслова

Усі дієслівні форми творяться від двох основ — основи інфінітива і основи теперішнього часу.

Інфінітивна основа виділяється відокремлюванням суфік­са -ти: писа-ти, чита-ти, нес-ти, да-ти, ми-ти, роби-ти, коло-ти, чорні-ти. Від інфінітивної основи утворюються та­кі дієслівні форми:

1) минулий час (писав, писала, писало, писали; ніс, несло, несла, несли; дав, дала, дало, дали);

2) умовного способу (писав би, писала б, писало б, писа­ли б; ніс би, несла б, несло б, несли б; дав би, дала б, дало б, дали б);

3) дієприкметники минулого часу (несений, написаний, зроблений, розкритий, умитий);

4) дієприслівники доконаного виду (прочитавши, написав­ши, зробивши);

5) присудкові форми на -но, -то (принесено, зроблено, пошито).

Основа теперішнього часу виділяється відокремленням за­кінчення в дієслівній формі 3-ї особи множини теперішнього часу, наприклад: нес-уть, пиш-уть, да-ють, нос-ять, чита­ють, ми-ють, кри-ють, ход-ять.

Від основи теперішнього часу утворюються: 1) особові форми дієслів теперішнього часу (несу, несе, несуть; читаю, читає, читають; роблю, робить, роблять);

303.


2) особові форми майбутнього часу дієслів доконаного ви­ду (напишу, напише, напишуть; прочитаю, прочитає, про­читають; зроблю, зробить, зроблять);

3) форми наказового способу (пиши, пишімо, пишіть; не­си, несімо, несіть; роби, робімо, робіть);

4) дієприкметники теперішнього часу (знаючий, затихаю­чий, ведучий, несучий, діючий);

5) дієприслівники недоконаного виду (пишучи, несучи, ходячи, знаючи, п'ючи, граючи). І

t § 173. Дієвідміни дієслів

Дієслова за характером закінчень у теперішньому часі поділяються на дві дієвідміни — першу і другу.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в 2-й і 3-й особі однини та в 2-й і 3-й особі множини мають закінчення: -:ш, -аш (несеш, пишеш, читаєш, граєш), -є,.-є (несе, пише,' читає, грає), -ете, sme (несете, пишете, читаєте, граєте), -уть, -ють (несуть, пишуть, читають, грають).

До другої дієвідміни належать дієслова, які у цих же особах мають закінчення: -иш, -їш (робиш, кричиш, стоїш), -ить, -їть (робить, кричить, стоїть), -ите, -їте (робите, кричите, стоїте), -ать, -ять (роблять, кричать, стоять).

Завдання. І. Випишіть дієслова, визначте за основою теперішнього часу їх дієвідміну, а також особу і число.

I. Росте Москва, дивує очі. У ранній тиші пророчій проки­дається вона (Рильськ.). 2. У дружбі, що єдина, окрилює наш біг,— любов до Батьківщини і до народів всіх (Сос). 3. Про­летарі усіх країн єднаються в сталеве коло (Сос). 4. Люблю тебе за всі твої пориви, за душу, чулу до страждань чужих (Сос). 5. Селезень погойдується на легенькій ранковій хвиль­ці (Сиз.). 6. Я гойдаюся на мокрій лозі, і кашляю гучно, й регочу, щасливий: я чую весну (Довж.). 7. Як людина, що з лі­тами змінюється, зріє, мужніє, так змінилася за роки і її ді­воча пісенька (Гончар).

II. Визначте, з якими значеннями можуть вживатися слова операція, тупий, іти.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: