Категорії числа, часу й особи дієслів

Граматична категорія числа вказує на те, хто виконує дію—одна особа чи кілька. У зв'язку з цим категорія чис­ла має дві форми — однини і множини, наприклад: співаю, розповідаю, співаємо, розповідаємо, співають, розповідають.

Категорія часу виражає відношення дії до моменту мов­лення.

У сучасній українській мові є три основні часи дієслова — теперішній, майбутній і минулий: _г\)розповідаю; розповім, буду розповідати, розповідатиму; розповів, розповідав.

Граматична категорія особи дієслова виражає відношення дії до дійової особи. Дієслова мають три особи: першу, другу, третю (як в однині, так і в множині).

Категорії часу, числа й особи дієслів взаємозумовлені.

Форми особи й числа дієслів можуть виражатися за допо­могою закінчень (теперішній час, майбутній час доконаного в 'ду та наказовий спосіб однини і множини) і займенників (тільки особові форми минулого часу та умовного способу). Наприклад, форми теперішнього часу виражаються такими закінченнями:

Однина '

1-ша ос: -у (-ю): пишу, читаю, роблю;

2-га ос.: -еш (-єш), -иш (-їш): пишеш., читаєш, робиш, стоїш; 3-тя ос: -є (-є), -ить (-їть): пише, читає, робить, стоїть.

Множина

1-ша ос: -емо (-емо), -имо (-їмо): пишемо, читаємо, робимо, стоїмо;

2-га ос: -ете (-єте), -ите (-їте): пишете, читаєте, робите, стоїте;

3-тя ос: -уть (-ють),-ать (-ять): пишуть, читають, роб­лять, стоять.

Особа в минулому часі виражається особовими займенни­ками. Сам займенник не входить до складу дієслівної форми у минулому часі.

300.

Однина

1-ша ос: я писав, -л(а), -л(о); читав, -л(а), -л(о); робив,

-л(а), -л(о);

2-га ос: ти писав, -л(а), -л(о); читав, -л(а), -л(о); робив,

-л(а), -л(о);

3-тя ос: він, вона, воно писав, -л(а), -л(о); читав, -л(а),

-л(о); робив, -л(а), -л(о).

Множина

1-ша ос: ми писали, читали, робили; 2-га ос: ви писали, читали, робили; 3-тя ос: вони писали, читали, робили.

Перша особа означає, що дія виконується тим (ти­ми), хто про неї розповідає (я читаю, літаю, граю; ми читає­мо, літаємо, граємо).

Друга особа означає дію, яка виконується тим (ти­ми), до кого звернено мову (ти читаєш, літаєш, граєш; ви читаєте, літаєте, граєте).

Третя особа означає, що дія виконується тим (ти­ми), про кого говориться (він, вона, воно читає, літає, грає; вони читають, літають, грають).

Особові форми множини характеризуються тим, що 1-ша • особа означає дію, яку виконують я і ти, я і він, я і вони; 2-га особа означає, що дію виконують ти і він, ти і вони; 3-тя особа вказує, що дію виконують вони (він, вона, воно).

У вживанні особових форм однини і множини є ряд особ­ливостей:

1. При звертанні до людей старших за віком, переважно використовується 2-га особа множини замість однини (Іване Григоровичу поясніть, чому...; Ларисо Петрівно, розкажіть, як ...).

2. У наукових статтях, доповідях і лекціях вживається форма 1-ї особи множини замість однини (як ми зазначали...).

3. При звертанні форма 1-ї особи множини може вживатися в значенні 2-ї особи однини і множини (Як ми себе почуваємо?).

4. Форма 1-ї особи вживається лише тоді, коли слово оз­начає дію, яка стосується людей (я пишу; я говорю; я ще раз нагадую); форма 2-ї особи виступає тоді, коли дія стосується людей, істот, предметів, до яких звернено мову (ти пишеш; Вовчику-братику, чого ти стоїш? Хмаронько моя, пливеш ти...). Форма 3-ї особи означає дію людей, різних істот і будь-яких предметів (він сказав...; біжить Лисичка-сестричка; дерево росте швидко).

5. Коли в 3-й особі множини суб'єкт не вказано і його не можна визначити з контексту, то дієслово виражає неозна-

301.

чено-узагальнене значення, наприклад: Переб'ють усіх оку пантів та запроданців і піднесуть над містом червоний пра­пор (Гончар); Учителя і дерево пізнають по плодах (Нар. тв.).