Безособові дієслова

Безособовим' називається дієслово, що означає дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета). Наприклад: вечоріє, смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить.

Безособові дієслова не змінюються за особами, їм власти­ва тільки форма 3-ї особи однини теперішнього і майбутнього часу, середнього роду минулого часу й умовного способу, а також форма інфінітива. Проте насправді значення особи, числа і роду безособові дієслову не мають, бо дії — стани, які вони позначають, відбуваються незалежно від нашої волі. Тому безособове дієслово ніколи не поєднується з підметом.

Безособові дієслова означають:

1) явища природи (розвидняється, смеркає, підмерзає); '2) стихійні явища (замело, залило, занесло, вигоріло, вису­шило);

3) фізичний стан людини або її відчуття (трусить, пече, ріже, нудить);

4) психічний стан людини (гнітить, хочеться, тягне, кор­тить, віриться — не віриться, спиться- — не спиться, не лежиться, не сидиться, не читається);

5) буття, існування, стан або нестачу їх (минулося, розій­шлося, не стало);

6) випадковість явища, незалежність його від особи (ща­стить, таланить).

Завдання. І. З поданих речень випишіть дієслова і визначте їх особу і число; зазначте, якими засобами вони виражені.

I. Нам сонце сяє в дал*ях електричних, до комунізму кли­че нас воно (Сос). 2. Я руку подаю через моря і гори усім, хто камінь б'є, хто землю ревно оре, хто вугіль добува і зеле­нить поля (Рильськ.). 3. Сміються молоді уста, шумлять річки прозорі, цвітуть сади, ростуть міста, гудки гудуть бадьорі (Рильськ.). 4. Він в шахту лазив, туди, де сонце тільки снить­ся (Сос). 5. Я у загоні Ковпака радисткою служила, і тут я хлопця-лісника уперше полюбила (Нагн.). 6. Ми пращо любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне (Рильськ.). 7. Над ставком кружляють птиці, пахнуть медом чебреці (Дор.). 8. В селі моєму топлять, ясні доми стоять, і пахощі картоплі дитину веселять (Рильськ.).

II, Знайдіть у реченнях безособові дієслова і визначте, до яких груп за значенням вони належать, Схарактеризуйте їх граматичні ознаки.

302.

1. Не дрімалось у партизанському загоні — думалось про наступний день (Збан.). 2. Роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти (Збан.). 3. В цеху освоювали нову марку сталі — катали броню для танків (Ваш). 4. Хлопцям з голоду корчило шлунки, в очах літали зелені й жовті мете­лики (Мик.). 5. Весніє вже, цвіте по підгір'ю мигдаль, але весна холодна і шторми б'ють майже крізь день (Гончар).

6. Надворі морозило, дув західний колючий вітер (Гол.).

7. Під цим високим зоряним небом думається про все одразу (Сиз.). 8. Летим. Дивлюся, аж світає, край неба палає, соло­вейко в темнім гаї сонце зустрічає (Шевч.).

III. Від поданих дієслів утворіть безособові форми і складіть з ними речення.

Кортіти, таланити, мрячити, везти, лихоманити, тіпати, писати, гриміти, лежати.

IV. У поданих словах виділіть корені, від них утворіть однокореневі слова різних частин мови.

Робітник, підводник, заморський, роздавати, подвійний, заріччя, пізно, підводити, десяток, заручитися, підгір'я.