Тема 3. Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства

1. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства як вирішального фактору ефективності його інноваційної діяльності.

2. Поняття, види й методи оцінки ефекту від інноваційної діяльності підприємства.

3. Методи оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства.

Література: [6, 14, 15, 23, 29, 31, 43].

1. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства як вирішального фактору ефективності його інноваційної діяльності.

Інноваційний потенціал є частиною загального потенціалу підприємства.

Термін «потенціал» (від лат. potentia) трактується як «сила» або «потужність». У цілому ж, під потенціалом розуміється можливість або здатність здійснювати яку-небудь діяльність, або «сукупність здатностей» підприємства.

Складовими потенціалу будь-якого підприємства є:

- обсяг і якість ресурсів (чисельність працівників, основні виробничі й невиробничі фонди, обігові фонди фінанси й нематеріальні ресурси – патенти, ліцензії, інформація, технологія);

- здатності персоналу до виробництва певної продукції (його рівень утвору й кваліфікації, психофізіологічний і мотиваційний потенціал);

- здатність менеджменту оптимально використовувати ресурси підприємства;

- інноваційні здатності (здатність підприємства до відновлення виробництва, зміні технології, інших інновацій);

- інформаційні здатності (здатність обробляти й систематизувати інформацію для використання її в виробництві);

- фінансові здатності (кредитоспроможність підприємства, платоспроможність і т.д.).

Усі дані характеристики можна об'єднати в п'ять груп:

1) виробничо-технологічний потенціал;

2) науково-технічний потенціал;

3) фінансово-економічний потенціал;

4) кадровий;

5) інноваційний потенціал.

При цьому інноваційний потенціал є ядром усього потенціалу підприємства, органічним елементом кожної складової останнього.

Під інноваційним потенціалом розуміють інтегровану сукупність усіх наявних матеріальних і нематеріальних активів, які використовуються для здійснення інноваційної діяльності підприємства. У ринкових умовах до інноваційного потенціалу можуть бути віднесені всі ресурси, які забезпечують досягнення конкурентних переваг підприємства шляхом розробки й впровадження інновацій.

Інноваційний потенціал формується із двох основних елементів:

1-й – матеріальні ресурси інноваційної діяльності (основні й оборотні активи);

2-й – інтелектуальний потенціал (нематеріальні активи, маркетингові ресурси, управлінсько-інфраструктурні ресурси, трудові ресурси).

Кожний з даних елементів має специфічні цілі використання й розвитку, зазнає впливу від різних факторів і залежно від рівня розвитку може відноситися до сильних або слабких сторін підприємства.

У цей час вартість компанії більшою мірою визначається не її матеріальними цінностями (будинками, спорудженнями, устаткуванням і іншими матеріальними активами), а нематеріальними ресурсами (інтелектуальним капіталом). Особливо дане явище характерне для компаній, що здійснюють свою діяльність на інформаційному ринку (вартість компанії Yahoo! виросла за останній час із 400 млн. дол. до 5 млрд. дол. США).

Нематеріальні активи відповідно до чинного законодавства – це активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відділені від підприємства) і використовуватися підприємством протягом періоду більш 1 року (або операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам. Об'єктами нематеріальних активів є:

- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, захист від несумлінної конкуренції й ін.);

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торговельні фірмові назви);

- авторські й порівнянні з ними права (право на програми для ЕОМ, бази даних і ін.);

- гудвіл;

- інші нематеріальні активи (право на користування природними ресурсами, майном, здійснення діяльності й ін.).

Вони відображаються в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з їхнім використанням, і їх вартість може бути вірогідно оцінена.

Маркетингові (ринкові) ресурси – активи, які забезпечують вигідну позицію на ринку (імідж підприємства, сформована база клієнтів, налагоджені канали збуту й ін.).

Управлінські – інфраструктурні активи – це ті технології, методи й процеси, на яких базується робота підприємства і які роблять інноваційну діяльність підприємства взагалі можливою (організаційна культура, інноваційний клімат, сучасні концепції управління – реінжинірингу, бенчмаркинга, фінансова структура, комунікаційні системи).

Трудові ресурси – рівень утвору, кваліфікації, професійні здатності, навички, психометричні характеристики.

Раніше оцінка інтелектуального потенціалу підприємства здійснювалася на підставі показника кількості запатентованих підприємством результатів НДДКР.

У цей час оцінка інноваційного потенціалу підприємства повинна здійснюватися на основі відповідної системи показників, які різняться залежно від етапу розробки й впровадження інновації:

1. На етапі створення інновації, використовуються наступні показники:

1) частка видатків на НДДКР у загальній сумі видатків підприємства:

,

де Р_НДДКР – видатки підприємства на НДДКР;

Р_заг. – загальні видатки підприємства на виготовлення й реалізацію нової продукції.

2) частка кількості науково-технічних працівників з науковим ступенем доктора або кандидата наук (Ч_С) у загальній кількості працівників (Ч_з):

.

3) частка наукових публікацій за стратегічним напрямком інноваційного розвитку підприємства (П_С) у загальній кількості наукових праць протягом року (П_з):

.

4) рівень забезпеченості інноваційної діяльності науково-дослідним устаткуванням:

,

де О_НДДКР – вартість устаткування для проведення НДДКР;

О_з – вартість основних виробничих фондів.

5) частка вартості проданих ліцензій у поточному періоді (Л_ПР) у загальній сумі отриманого прибутку підприємства (П):

.

6) частка вартості придбаних ліцензій у поточному періоді (Л_ПРИДБ) у загальній сумі отриманого прибутку підприємства (П):

,

7) кількість дослідних зразків, розроблених власними силами підприємства (ДО₇);

8) кількість дослідних зразків, розроблених іншими підприємствами на замовлення даного підприємства (ДО₈)

2. На етапі освоєння інновації, використовуються наступні показники:

1) показник фізичного зносу устаткування, на якому проводяться НДДКР (К₁);

2) показник морального зносу устаткування, на якому проводяться НДДКР (К₂);

3) показник вибуття устаткування, на якому проводяться НДДКР (К₃);

4) частка нових технологій, освоєних у поточному періоді (Т_н) у загальній кількості технологічних процесів (Т_з):

.

5) рівень інформатизації робіт, пов'язаних з НДДКР:

,

де М_і – кількість робочих місць, оснащених комп'ютерами; М_з – загальна кількість робочих місць науково-технічних працівників

6) рівень професіоналізму науково-технічного персоналу:

,

де Ч_Б – чисельність науково-технічного персоналу з базовим вищою освітою; Ч_з – загальна чисельність науково-технічного персоналу.

7) рівень підвищення кваліфікації науково-технічного персоналу:

,

де Ч_ПВК – чисельність науково-технічного персоналу, які підвищували свою кваліфікацію.

8) рівень прибутковості (рентабельності) реалізованої інновації:

,

де П_ІН – розмір прибутків від впровадження інновації; Р_ІН – видатки на впровадження інновації.

9) частка нових товарів у річному обсязі продажів:

,

де О_НОВ – обсяг продажів нових товарів;

О_з – загальний обсяг продажів підприємства.

2. Поняття, види й методи оцінки ефекту від інноваційної діяльності підприємства

Під ефектом розуміється абсолютний результат від розробки й впровадження інновацій. Найчастіше такий результат має кількісне вираження.

Впровадження нововведень із урахуванням особливостей інноваційного проекту може мати чотири види ефекту: економічний, науково-технічний, соціальний, екологічний.

Економічним ефектом є результат, який одержують внаслідок вкладення коштів у розвиток господарювання (впровадження інноваційних проектів у виробництво) з метою збільшення конкурентоспроможності продукції й послуг за певний період. Економічний ефект може виражатися в наступних показниках:

- прибуток від ліцензійної діяльності;

- прибуток від впровадження винаходів, патентів, ноу-хау;

- приріст обсягу продажів;

- поліпшення використання виробничих потужностей;

- скорочення строку окупності інвестицій;

- скорочення строків капітального будівництва;

- поліпшення використання ресурсів (зниження ресурсоємності продукції);

- ріст продуктивності праці;

- підвищення фондовіддачі;

- прискорення оборотності обігових коштів і т.д.

Науково-технічний ефект є результатом науково-прикладних, дослідно-конструкторських розробок і їх використання. Науково-технічний ефект проявляється в:

- збільшенні кількості зареєстрованих авторських посвідчень;

- збільшенні питомої ваги використовуваних нових інформаційних технологій;

- збільшенні питомої ваги нових прогресивних технологічних процесів;

- підвищенні коефіцієнта автоматизації виробництва;

- підвищенні організаційного рівня виробництва й праці;

- росту кількості наукових публікацій.

Соціальний ефект – це результат, який сприяє розвитку суспільства шляхом задоволення його потреб. Такий ефект оцінюється перевага якісними показниками:

- приріст доходів працівників;

- підвищення ступеня задоволення фізіологічних потреб працівників;

- підвищення ступеня безпеки працівників;

- підвищення ступеня задоволення соціальних і духовних потреб;

- збільшення кількості робочих місць;

- підвищення кваліфікації працівників;

- поліпшення умов праці й відпочинку;

- збільшення тривалості життя працівників і членів їх родин.

Екологічний ефект – це результат взаємодії інноваційної діяльності з навколишнім середовищем, що проявляється в:

- зниженні викидів в атмосферу, ґрунт, воду шкідливих компонентів;

- зниженні відходів виробництва;

- підвищенні ергономічності виробництва;

- поліпшення екологічності, що випускається продукції;

- підвищенні ергономічності, що випускається продукції;

- зниженні штрафів за порушення екологічного законодавства.

Одним з основних абсолютних результатів розробки й впровадження інновації є приріст річного прибутку підприємства.

Приріст прибутку (П) можна виразити в такий спосіб:

,

де DС_С – зниження собівартості продукції в результаті впровадження інновації; DПР – безпосереднє збільшення прибутки в результаті впровадження інновації; DС_Р – збільшення собівартості продукції в результаті впровадження інновації.

Зниження собівартості продукції в результаті впровадження інновації може бути обґрунтоване наступними факторами:

1) зниженням питомих видатків на сировину, паливо, енергії:

,

де Р₁ і Р₂ – питомі видатки відповідного ресурсу; Ц – відпускна ціна відповідного виду ресурсу, грн.од.; А₂ – обсяг виробництва продукції після впровадження нової техніки, нат.од.

2) зниженням чисельності промислово-виробничого персоналу:

,

де DЧ – чисельність працівників, вивільнених із виробництва після впровадження нової техніки, чіл.; З – середньорічна заробітна плата працюючих, грн.; О_С, О_П – відрахування на обов'язкове соціальне й державне пенсійне страхування; О_Ф – відрахування у фонди.

3) якщо внаслідок впровадження нової техніки знижується вартість основних виробничих фондів, то зниження собівартості визначається:

,

де DЗО – зниження видатків на утримання й експлуатацію устаткування; DЗВ – зниження загальновиробничих витрат.

,

,

де D ОБ – зниження вартості устаткування, грн.; К_Р, К_У – коефіцієнт, який ураховує витрати на ремонт, утримування й експлуатацію ОВФ, % від вартості; НА – норма амортизації ОВФ,%; DБС – зниження вартості споруджень і будинків, грн.

4) якщо впровадження нової техніки приводить до зростання виробництва продукції внаслідок росту потужності – результат складається із двох частин: економії постійних видатків (DС₄) і збільшення (приросту) прибутку (DП₁):

,

де УП – річна сума постійних видатків, грн.; А₂, А₁ – річний обсяг виробництва продукції після й до впровадження нової техніки.

,

де Ц – оптова ціна одиниці продукції, грн.; С₁ – собівартість одиниці продукції, грн.

Таким чином, результат від впровадження нової техніки, яка приводить до росту виробничої потужності (Р), визначається по формулі:

.

5) при поліпшенні сортності продукції збільшення прибутки (DП₂) визначається по формулі:

де - середньозважена оптова ціна продукції після й до впровадження нової техніки, грн.

При виборі того або іншого варіанта впровадження нової продукції використовуються наступні коефіцієнти:

1) економічність виготовлення продукції:

,

де С_i^виг – витрати на виготовлення i-го варіанта продукції; П_о – значення основного заданого параметра продукції.

2) надійність продукції:

,

де Н_i – надійність i-го варіанта продукції (кількість відмов функціонуванні); Н_З – задана надійність продукції.

3) економічність експлуатації продукції:

,

де В _i – річні видатки, пов'язані з експлуатацією i-го варіанта продукції.

4) матеріалоємність продукції:

,

де М – маса матеріалів у конструкції;

5) дефіцитність матеріалів, використаних у конструкції:

,

Д_Д – кількість дефіцитного певного виду матеріалу в конструкції; ПО – значення основного параметра продукції.

6) пристосованість елементів конструкції до умов автоматизованого виробництва:

,

Д_А – кількість елементів конструкції, пристосованих до умов автоматизованого виробництва; Д_заг – загальна кількість елементів (деталей) у конструкції.

3. Методи оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства.

Оцінка ефективності показує розрахунки відносних показників результативності здійснення інноваційної діяльності. Їхній розрахунки в цей час переважно ґрунтуються на концепції вартості грошей у часі, тобто враховується нерівноцінність грошових потоків різних періодів часу. Для того, щоб зробити різноперіодні грошові потоки порівнянними, використовується операція дисконтування.

Дисконтуванням називається процедура, що дозволяє приводити різночасні витрати й результати в даному грошовому потоці до порівнянного виду з обліком їх різної переваги, нерівноцінності.

Для оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства можуть використовуватися показники, аналогічні застосовуваним для аналізу ефективності інвестиційних вкладень. При цьому, необхідним критерієм використання даного підходу є впровадження інновацій шляхом здійснення інноваційних проектів. У якості показників оцінки використовуються:

- показник чистого дисконтованого доходу (ЧДД);

- показник чистого дисконтованого доходу для власного капіталу;

- індекс прибутковості (рентабельності);

- внутрішня норма прибутковості;

- період окупності вкладень.

Основним показником, що характеризує ефект від впровадження інновації за весь період його реалізації, є чистий дисконтований дохід (або інтегральний дисконтований ефект). ЧДД характеризує перевищення сумарних дисконтованих грошових надходжень над сумарними дисконтованими витратами на впровадження інновації за весь період інноваційного проекту.

При порівнянні альтернативних проектів перевага повинна віддаватися проекту з більш високим ЧДД.

Чистий дисконтований дохід розраховується в такий спосіб:

,

де Ц_t – ціна за одиницю продукції в періоді t; Vt – обсяг виробництва продукції в періоді t; ОР_t – операційні видатки в періоді t (видатки періоду, за винятком амортизаційних видатків); НП_t – податок на прибуток у періоді t; К_t – інвестиційні вкладення в періоді t. r – ставка дисконтування.

Податок на прибуток визначається в такий спосіб:

,

де А_t – сума амортизаційних відрахувань у періоді t; h – ставка податку на прибуток.

Слід зазначити, що сума амортизаційних відрахувань із метою розрахунків податку на прибуток у цьому випадку визначається на підставі податкового методу нарахування амортизаційних відрахувань відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Момент приведення всіх грошових потоків по інноваційному проекту вибирається довільно (момент початку здійснення розробки й впровадження інновації, момент початку експлуатації або запуску в проведення нової продукції або технології й ін.). Найбільш ж розповсюдженим випадком є використання як такої точки відліку моменту здійснення оцінки. При цьому слід зазначити, що незалежно від обраної крапки відліку (моменту приведення), усі витрати, які вже понесені до моменту оцінки не повинні враховуватися в розрахунках.

У більшості випадків, впроваджувані інновації на діючім підприємстві (особливо поліпшуючі або модернізують існуючі процеси або продукти) не змінюють кардинально існуючу схему виробництва або технології. Інноваційні перетворення носять частковий характер і реалізуються на окремих етапах виробництва продукції. Внаслідок цього, більш адекватним є застосування показника чистого дисконтованого доходу, що розраховується на підставі приростного методу:

,

де D Ц_t – зміна ціни за одиницю продукції в результаті впровадження інновації в періоді t; DVt – зміна обсягу виробництва продукції в результаті впровадження інновації в періоді t; DОР_t – зміна операційних видатків продукції в результаті впровадження інновації в періоді t; DНП_t – зміна податку на прибуток у результаті впровадження інновації в періоді t.

Результати розрахованого чистого дисконтованого доходу можна інтерпретувати в такий спосіб:

- якщо ЧДД>0, то проект є ефективним, а його прибутковість перевищує прибутковість альтернативного вкладення (врахована при визначенні ставки дисконтування);

- якщо ЧДД = 0, то інвесторові байдуже, чи вкладати кошти в аналізований інвестиційний проект, або ж в альтернативний напрямок (враховане при визначенні ставки дисконтування);

- якщо ЧДД <0, то проект є неефективним.

Необхідно відзначити, що негативний ЧДД може бути отриманий і при позитивному розрахунковому прибутку. Тобто неефективність проекту не є синонімом його збитковості.

Необхідно відзначити, що існують різні підходи до визначення ставки дисконтування. Найпоширенішим є підхід, при якому ставка дисконтування розраховується на основі середньозваженої вартості капіталу з додаванням премії за ризик. З метою полегшення розрахунків за допомогою їхньої уніфікації приводяться наступні розміри ставки дисконтування залежно від виду інновацій (табл. 3.1):

Таблиця 3.1.

Вимоги до норми капіталу (ставкидисконтування) для різних груп інвестицій

	Група інвестицій	Необхідна норма прибутку
	інвестиції, що заміщають, – категорія 1 (нові машини або устаткування, які будуть виконувати функції, аналогічні устаткуванню, що заміщається)	Ціна капіталу (середньозважена вартість капіталу)
	інвестиції, що заміщають, – категорія 2 (нові машини або устаткування, які будуть виконувати функції, аналогічні устаткуванню, що заміщається, але є технологічно більш досконалими, для їхнього обслуговування потрібні фахівці більш високої кваліфікації)	Ціна капіталу + 3%
	інвестиції, що заміщають, – категорія 3 (нові машини й устаткування допоміжного виробництва: склади, будинки, які заміщають старі технології, а також типові об'єкти, розташовувані на новій території)	Ціна капіталу + 6%
	Нові інвестиції – категорія 1 (нові потужності або устаткування, установка якого збільшує обсяги продукції, що випускається)	Ціна капіталу + 5%
	Нові інвестиції – категорія 2 (нові потужності або устаткування, пов'язані з діючим устаткуванням)	Ціна капіталу + 8%
	Нові інвестиції – категорія 2 (нові потужності або устаткування, установка яких є альтернативою діючому виробництву)	Ціна капіталу + 15%
	Інвестиції в науково-дослідні роботи (прикладні НДР, спрямовані на певні специфічні цілі)	Ціна капіталу + 10%

Показник чистого дисконтованого доходу на власний капітал враховує рух позикових коштів, а також плату за їхнє використання:

,

де Д_t –, що погашається борг по кредиту в періоду t;

ПП_t –, що погашаються відсотки за кредит у періоді t;

КК_t – приваблюваний кредит у періоді t.

Необхідно відзначити, що при розрахунках податку на прибуток необхідно враховувати, що нараховуються відсотки за кредит:

.

Аналогічним чином обчислюється чистий дисконтований дохід на власний капітал.

Індекс прибутковості – це відношення ЧДД до дисконтованих початкових інвестицій:

.

Даний показник є відносним, тому що дозволяє порівнювати непорівнянні по обсягах вкладення в інноваційні проекти.

Внутрішня норма прибутковості як показник відображає ту величину ставки дисконтування, при якій дисконтовані доходи дорівнюють дисконтованим витратам, тобто виконується рівність:

.

Нерідко вважається, що ВНД є максимальною ставкою, під яку можна брати кредит для реалізації проекту, не перетворюючи його в неефективний. Насправді це справедливо тільки в при виконанні чотирьох умов:

1) увесь проект фінансується тільки за рахунок позикових коштів;

2) борг із відсотками дозволяється повертати протягом усього розрахункового періоду;

3) надлишкові (після розрахунків по кредиту) доходи від реалізації проекту, якщо вони виникають на якому-небудь кроці, вносяться на депозит і можуть бути використані для фінансування проекту на наступних кроках. При цьому процентна ставка по депозитах збігається із ВНД;

4) зміна розмірів одержуваних кредитів і вкладень на депозит не впливає на суми податків, що сплачуються. Ця умова припускає адитивність податкової суми. Якщо воно виконується, податок по проекту «із кредитами й депозитами» можна «розкласти» на частину, що відноситься до проекту «без кредитів і депозитів», і іншу частину, що відноситься тільки до кредитних і депозитних операцій.

Необхідно відзначити, що менеджери часто віддають перевагу саме цьому показнику з наступних причин:

- у силу властивості однорідності, ВНД, у більшій мері забезпечує конфіденційність інформації про проект, ніж ЧДД, тому що «не розкриває» масштабів проекту;

- порівняння ВНД із нормою дисконту дозволяє оцінити «запас міцності» проекту.

Разом з тим, це не вірний або помилковий підхід, тобто конфіденційність може бути збережена при використанні індексу прибутковості, а велике значення ВНД найчастіше характерно саме для нестійких проектів.

Строк окупності інноваційного проекту з урахуванням дисконтування – це тривалість найменшого періоду, після закінчення якого накопичений дисконтований ефект стає й надалі залишається ненегативним.

Розрахунки даного показника проводиться в такий спосіб:

1) накопиченим підсумком розраховуються суми одержуваного дисконтованого доходу послідовно в кожному році;

2) отримані суми зіставляються з дисконтованою сумою витрат і визначається рік, у якому відбудеться покриття сумою доходів величини вкладених коштів;

3) у даному періоді визначається середня сума щомісячних надходжень;

4) залишок непокритої суми інвестицій ділиться на знайдені щомісячні надходжень.

Загальну ефективність інвестиційної діяльності відповідно до рекомендацій ЮНІДО (Організацією Об'єднаних Націй з промислового розвитку) рекомендується обчислювати в такий спосіб:

,

де R_с – сумарні видатки на закінчені роботи, прийняті до освоєння в серійнім виробництві; Q – фактичні видатки на НДДКР за i-й рік; N – кількість років аналізованого періоду; Н₁ – незавершене виробництво на початок періоду; Н₂ - незавершене виробництво на кінець періоду.

Практичні завдання до теми:

3.1. Завдання по нормативно-законодавчій базі:

3.1.1. Відповідно до Методичних рекомендацій із проведення експертизи інвестиційних проектів для реалізації в спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, затверджених Наказом Міністерства економіки й з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства промислової політики України від 15.01.2002 №14/32/26/22, указати основні напрямки експертизи інвестиційних проектів.

3.1.2. Відповідно до Методичних рекомендацій із проведення експертизи інвестиційних проектів для реалізації в спеціальні (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, затверджених Наказом Міністерства економіки й з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства промислової політики України від 15.01.2002 №14/32/26/22, перелічити основні критерії оцінки інвестиційного проекту.

3.1.3. Відповідно до Методичних рекомендацій із проведення експертизи інвестиційних проектів для реалізації в спеціальні (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, затверджених Наказом Міністерства економіки й з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства промислової політики України від 15.01.2002 №14/32/26/22, перелічити показники економічної й бюджетної ефективності інвестиційного проекту.

3.2. Глосарій:

Дати визначення наступним термінам:

3.2.1. Гудвіл

3.2.2. Виробничо-технологічний потенціал

3.2.3. Науково-технічний потенціал

3.2.4. Кадровий потенціал

3.2.5. Фінансово-економічний потенціал

3.2.6. Інтелектуальна власність

3.2.7. Інтелектуальний капітал

3.2.8. Ставка дисконтування

3.2.9. Грошовий потік

3.2.10. Окупність нововведень

3.2.11. Інвестиційний проект

3.2.12. Інноваційний проект

3.2.13. Інноваційний ризик

3.3. Логіко-структурні схеми:

3.3.1. У схематичному виді представити рух грошових коштів у процесі реалізації проекту по впровадженню інновацій у розрізі грошових потоків від інвестиційної, операційної й фінансової діяльності.

3.4. Тести:

3.4.1. Показником, який враховує рух позикових коштів, а також плату за їхнє використання при оцінці ефективності інноваційного проекту, є:

а) показник чистого дисконтованого доходу;

б) показник чистого дисконтованого доходу для власного капіталу;

в) індекс прибутковості (рентабельності);

г) внутрішня норма прибутковості.

3.4.2. Приріст річного прибутку підприємства від розробки й впровадження інновації при зниженні собівартості продукції на 120 тис.грн., а також безпосередньому збільшення прибутки в результаті поліпшення якісних характеристик продукції на 40 тис.грн., склав:

а) 80 тис.грн.;

б) 160 тис.грн.;

в) 120 тис.грн.;

г) 40 тис.грн.

3.4.3. Зниження собівартості продукції в результаті впровадження інновації при зміні питомих видатків на виробництво на 0,3 відпускній ціні відповідного ресурсу – 100 грн., обсязі виробництва продукції після впровадження нової техніки – 200, склало:

а) 30 грн.;

б) 60 грн.;

в) 6000 грн.;

г) 5000 грн.

3.4.4. Зниження собівартості продукції в результаті зниження чисельності промислово-виробничого персоналу на 20 чоловік завдяки впровадженню нової техніки при середній заробітній платі 1000 грн. і коефіцієнті відрахувань у різні соціальні фонди – 1,37, склало:

а) 14598 грн.;

б) 27400 грн.;

в) 1370 грн.;

г) 20000 грн.

3.4.5. Зниження собівартості завдяки впровадженню нової техніки при зниженні видатків на утримання й експлуатацію устаткування на 145 тис.грн. і одночасному збільшенні загальновиробничих витрат на 30 тис.грн., склало:

а) 175000 грн.;

б) 145000 грн.;

в) 30 тис.грн.;

г) 115 тис.грн.

3.4.6. При розрахунках чистого дисконтованого доходу підприємства на власний капітал податок на прибуток у результаті погашення відсотків за кредит у розмірі 120 тис.грн. зміниться в такий спосіб:

а) збільшиться на 120 тис.грн.;

б) знизиться на 30 тис.грн.;

в) збільшиться на 30 тис.грн.;

г) не зміниться.

3.4.7. Показник, який відображає ту величину ставки дисконтування, при якій дисконтовані доходи дорівнюють дисконтованим витратам, - це:

а) показник чистого дисконтованого доходу;

б) показник чистого дисконтованого доходу для власного капіталу;

в) індекс прибутковості (рентабельності);

г) внутрішня норма прибутковості.

3.4.8. Перевірка інвестиційної забезпеченості державною експертизою інвестиційних проектів, здійснюється в СЕЗ і ТПР, означає:

а) тільки вірогідність заявленого обсягу інвестицій і його достатність для реалізації інвестиційного проекту;

б) тільки відповідність інвестицій у негрошовій формі їх заявленої вартості;

в) тільки визначеність джерел покриття потреб проекту в інвестиціях, установлення наявності реального джерела інвестицій;

г) усі зазначені вище характеристики.

3.4.9. Бюджетна ефективність при проведенні державної експертизи інвестиційних проектів, здійснюється в СЕЗ і ТПР, означає:

а) співвідношення доходів і втрат бюджетів усіх рівнів внаслідок використання спеціального режиму, а також прогноз можливих збільшень надходження податків і інших обов'язкових платежів по роках реалізації;

б) ефективність використання коштів, спрямованих з бюджету інноваційної діяльності підприємства;

в) співвідношення доходів і втрат місцевого бюджету тієї території, на якій здійснюється реалізації проекту;

г) співвідношення доходів і втрат інвестиційного бюджету підприємства.

3.4.10. Чиста додана вартість відповідно до методичних рекомендацій з експертизи інвестиційних проектів, реалізованих у СЕЗ і ТПР, включає:

а) сукупність витрат на оплату праці, прибуток (до сплати податку на прибуток) і податки на виробництво (без врахування податку на прибуток);

б) сукупність витрат на оплату праці;

в) сукупність витрат, включаючи витрати на оплату праці, і чистий прибуток;

г) сукупність витрат на оплату праці й податки на виробництво.

3.5. Ситуаційні завдання й завдання:

3.5.1. Визначити приріст річного прибутку підприємства в результаті розробки й впровадження інновації, а також вплив факторів, що визначили такий приріст, якщо:

	Фактори	Значення
	Питомі видатки матеріалів на виробництво продукції до впровадження інновації, т/т	0,65
	Питомі видатки матеріалів на виробництво продукції після впровадження інновації, т/т	0,61
	Відпускна ціна на матеріали, грн./т
	Річний обсяг виробництва продукції після впровадження нової техніки, т	258 000
	Річний обсяг виробництва продукції до впровадження нової техніки, т	210 300
	Чисельність працівників, вивільнених із виробництво після впровадження нової техніки, чіл.
	Середньорічна заробітна плата працюючих, грн.
	Відрахування на обов'язкове соціальне й державне пенсійне страхування, грн.
	Вартість устаткування до впровадження інновацій, грн.	560 000
	Вартість устаткування після впровадження інновацій, грн.	470 000
	Витрати на ремонт, утримування й експлуатацію основних виробничих фондів (ОВФ), % від вартості ОВФ
	Річна норма амортизації ОВФ, %
	Вартість будинків і споруджень до впровадження інновацій, грн.	312 000
	Вартість будинків і споруджень після впровадження інновацій, грн.	350 000
	Річна сума постійних видатків, грн.	150 000
	Середньозважена оптова ціна одиниці продукції до впровадження інновацій, грн.
	Середньозважена оптова ціна одиниці продукції після впровадження інновацій, грн.
	Собівартість одиниці продукції до впровадження інновацій, грн.

3.5.2. Визначити чистий дисконтований дохід від впровадження інноваційного проекту і ефективність впровадження, якщо ставка дисконтування (прибутковість альтернативного напрямку вкладень) становить 15%. Грошові потоки по роках реалізації проекту мають наступний розмір: 1 рік = - 20 000 грн.; 2 рік = - 70 000 грн.; 3 рік = - 350 000 грн.; 4 рік = - 35 000 грн.; 5 рік = 65 000 грн.; 6 рік = 290 000 грн.; 7 рік = 700000 грн.

3.5.3. Визначити чистий дисконтований дохід від впровадження інноваційного проекту й строк окупності, якщо ставка дисконтування (прибутковість альтернативного напрямку вкладень) становить 16%. Грошові потоки по роках реалізації проекту мають наступний розмір: 1 рік = - 200 000 грн.; 2 рік = - 70 000 грн.; 3 рік = - 250 000 грн.; 4 рік = - 55 000 грн.; 5 рік = 120 000 грн.; 6 рік = 500 000 грн.; 7 рік = 600000 грн.

3.5.4. Визначити чистий дисконтований дохід від впровадження інноваційного проекту й строк окупності, якщо ставка дисконтування (прибутковість альтернативного напрямку вкладень) становить 19%. Грошові потоки по роках реалізації проекту мають наступний розмір: 1 рік = - 200 000 грн.; 2 рік = - 170 000 грн.; 3 рік = - 350000 грн.; 4 рік = - 55 000 грн.; 5 рік = 320 000 грн.; 6 рік = 600 000 грн.; 7 рік = 550000 грн.

3.5.5. Визначити чистий дисконтований дохід від впровадження інноваційного проекту, якщо є наступні дані про його реалізації:

Показник	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
1. Ціна реалізації на одиницю продукції, грн.
2. Обсяг реалізації, тис.шт.
3. Питомі операційні видатки, грн.
4. Обсяг інвестиційних вкладень, тис.грн.

Первісна вартість устаткування по групах складе: 1 група – 1700 тис.грн.; 2 група – 650 тис.грн.; 3 група – 5200 тис.грн.; 4 група – 2450 тис.грн. Прибуток від даного проекту обкладається податком на прибуток по ставці 50% від діючої її величини. Альтернативна прибутковість вкладення коштів становить 15%.

3.5.6. Визначити чистий дисконтований дохід від впровадження інноваційного проекту, якщо є наступні дані про його реалізації:

Показник	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
1. Зміна ціни за одиницю продукції в результаті впровадження інновації, грн.
2. Зміна обсягу виробництва продукції в результаті впровадження інновації, тис.шт.
3. Зміна питомих операційних видатків продукції в результаті впровадження інновації, грн.
4. Зміна податку на прибуток у результаті впровадження інновації в періоді, тис.грн.
4. Обсяг інвестиційних вкладень, тис.грн.

3.5.7. Визначити чистий дисконтований дохід на власний капітал від впровадження інноваційного проекту, якщо ставка дисконтування (прибутковість альтернативного напрямку вкладень) становить 15%. Грошові потоки по роках реалізації проекту мають наступний розмір: 1 рік = - 200 000 грн.; 2 рік = - 170 000 грн.; 3 рік = - 350000 грн.; 4 рік = - 55 000 грн.; 5 рік = 320 000 грн.; 6 рік = 600 000 грн.; 7 рік = 550000 грн. Для реалізації проекту підприємство залучає позикові кошти в розмірі 300 тис.грн. протягом третього року впровадження проекту. Кредит погашається рівними частинами протягом 2-х років з початку періоду експлуатації. Процентна ставка за кредит становить 18%.

3.6. Творчо-аналітичне завдання:

3.6.1. На підставі статистичних даних проаналізувати динаміку обсягу інноваційних капіталовкладень щодо річного рівня амортизаційних відрахувань; розміру доходу від інноваційних капіталовкладень за рік щодо обсягу інноваційних капіталовкладень; кількості впроваджених винаходів за рік щодо їхньої загальної кількості.

3.6.2. На підставі учбово-методичної літератури привести аналіз інших показники (не зазначених вище), що відображають ефективність інноваційної діяльності підприємств.

3.6.3. Промислове підприємство планує перейти на випуск інноваційної продукції. Впровадження продукції планується проводити в 3 етапи:

1-й етап – стадія науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок – 1 рік;

2-й етап – предексплуатаційна стадія (стадія поставки й інсталяції устаткування, будівельно-монтажних і реконструкторских робіт) – 2 року;

3-й етап – стадія експлуатації (виробництво інноваційної продукції).

Підприємство планує виробляти інноваційну продукцію протягом 5-ти років з наступним продажем даного об'єкта з урахуванням його залишкової балансової вартості (через 5 років підприємство планує перейти на випуск нової продукції). При цьому очікується, що на момент продажу цієї сфери бізнесу, вартість даного цілісного майнового комплексу (устаткування, будов і інших основних засобів) підвищиться на 20% від залишкової вартості.

Фінансування інноваційного проекту буде здійснюватися як за рахунок власних, так і за рахунок позикових коштів. Зокрема, банк згодний на надання кредиту для придбання імпортного устаткування з погашенням основної суми боргу протягом 3-х років його експлуатації рівними сумами. При цьому, у підприємства є 2 альтернативи: взяти кредит в іноземній валюті або в національній валюті (з наступним придбанням валюти для оплати імпортного контракту на поставку встаткування на міжбанківському валютному ринку по валютному курсу, що склав.

У відповідності зі стратегією просування інноваційної продукції на ринок, у перший рік експлуатації очікується підвищений попит на неї. У випадку ж затримки виходу на ринок з даною продукцією, підприємство втратить частину прибутку, тому що очікується, що підприємство-конкурент почне реалізацію продукту-субституту (продукції, що задовольняє ту ж потребу покупців).

Дані для виконання завдання:

	Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант	4 варіант
	Вартість виробництва НДДКР, тис.грн.
	Вартість, що вводяться основних засобів:
1-я група ОЗ, тис.грн.
2-я група ОЗ, тис.грн.
3-я група ОЗ, тис.грн.
3-я група ОЗ, тис.дол.
4-я група ОЗ, тис.грн.
	Процентна ставка за кредит в іноземній валюті, %
	Процентна ставка за кредит у національній валюті, %
	Вихідний курс продажу банком іноземної валюти на момент оцінки інноваційного проекту, грн.	5,4	5,42	5,43	5,39
	Вихідний курс покупки банком іноземної валюти на момент оцінки інноваційного проекту, грн.	5,34	5,36	5,35	5,34

	Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант	4 варіант
	Можливе збільшення курсів продажу й покупки іноземної валюти (ріст від базисної величини):
1-й сценарій, %
2-й сценарій, %
3-й сценарій, %
	Імовірність реалізації сценарію зміни курсу іноземної валюти:
1-й сценарій, %
2-й сценарій, %
3-й сценарій, %
	Обсяг реалізації в 1-й рік експлуатації
1-й сценарій, ед.
2-й сценарій, ед.
3-й сценарій, ед.
	Імовірність реалізації сценарію обсягу реалізації інноваційної продукції в 1-й рік експлуатації:
1-й сценарій, %
2-й сценарій, %
3-й сценарій, %
	Зниження обсягу реалізації продукції в наступні роки експлуатації в порівнянні з очікуваним (розрахунковим) обсягом в 1-й рік, %
	Ціна реалізації продукції на внутрішньому ринку України, грн.
	Ціна реалізації продукції на зовнішньому ринку України, дол. США
	Частка експортованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізації, %
	Розмір питомих операційних видатків (за винятком амортизаційних відрахувань), здійснюваних у національній валюті, грн.
	Розмір питомих операційних видатків (за винятком амортизаційних відрахувань), здійснюваних в іноземній валюті, дол. США.
	Прибутковість альтернативного напрямку вкладення коштів, %

Необхідно:

1) вибрати найбільш дешевий спосіб фінансування (в іноземній валюті або національної), ґрунтуючись на можливій зміні курсу іноземної валюти;

2) оцінити ефект і ефективність впровадження інноваційної продукції підприємством з урахуванням доходу від продажу даного бізнесу, а також з урахуванням оподатковування прибутки;

3) визначити зміну чистого дисконтованого доходу від впровадження інноваційного проекту (ефекту) у випадку, якщо стадія НДДКР затягнеться на 1 рік (взяти до уваги, що навіть у цьому випадку підприємство планує експлуатувати проект 5 років; урахувати можливість виходу на ринок підприємства - конкурента).