Управління облігаційною позикою

Одним із джерел залучення позикових коштів в інвестиційних цілях є емісія підприємством власних облігацій. До цього джерела формування позикового капіталу можуть у відповідності до нашого законодавства прибігати підприємства, створені у формі акціонерних та інших видів господарських товариств. Акціонерні товариства можуть випускати облігації лише після того, як повністю сплачені випущені акції.

Рішення про випуск облігацій підприємство приймає самостійно. Кошти від розміщення облігацій спрямовуються підприємством, як правило, на цілі фінансування свого стратегічного розвитку.

Основною метою управління емісією облігацій підприємства є забезпечення залучення необхідного обсягу позикових коштів шляхом випуску і розміщення на первинному фондовому ринку цінних паперів цього виду.

Управління облігаційною позикою будується на підприємстві за наступними основними етапами (рис. 39):

Рис. 39. Основні етапи управління облігаційною позикою підприємства

Облігації підприємств випускають підприємства всіх передбачених законом форм власності, об’єднання підприємств, акціонерні та інші товариства.

Рішення про випуск облігацій підприємств, в якому визначається емітент, умови випуску і порядок розміщення облігацій, приймається емітентом і оформляється протоколом. Протокол містить дані про:

· емітента облігацій;

· його статутний фонд;

· господарську діяльність і службових осіб емітента.

В економічній термінології облігацію, що володіє рейтингом, прийнятним для інвесторів, називають “ангелом”. Відповідно до цієї ж термінології, високоприбуткова облігація, що втратила з тієї або іншої причини рівень рейтингу, прийнятний для інвесторів, зветься „ангелом, що пав”.