Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел

Оформлення курсової роботи має бути виконане згідно з державним стандартом України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", а саме:

Друк тексту. Набір тексту курсової роботи здійснюється на комп'ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29-30 рядків на сторінці), друк - на принтері ч одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Times New Roman. Висота шрифту - 14 мм. Поля: ліве - не менше 25 мм, праве - до 10 мм, верхнє і нижнє - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту -однаковою, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату A3.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, спеціальність на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента, наукового керівника, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються. Зразок титульного аркуша наведено у додатку В.

Титульну сторінку, яка є першою сторінкою курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Завдання до курсової роботи включається другою сторінкою, але не нумерується.

Зміст складається з усіх частин курсової роботи та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і нумерують як другу сторінку. Зміст має відповідати плану роботи, який затверджено разом із темою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової курсової роботи.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як Перелік умовних позначень.

Кожна частина курсової роботи повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком та текстом дорівнює двом інтервалам основного тексту.

Посилання на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках, наприклад, посилання [7, с.25] означає: 7 - порядковий номер, під яким значиться літературне джерело у списку, 25 - сто­рінка цитованого джерела. Також допускається можливість оформ­лення підстрокових виносок.

Цитата в тексті: "...незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [13, с 29]"*.

Відповідний опис у переліку посилань:

13. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: навч. посіб. / М.С. Дороніна. - К.: KM Academia, 1998. - 192 с.

Відповідне подання виноски:

* Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей / М.С. Дороніна. -К.: KM Academia, 1998. - 192 с.

Зібрані фактичні та статистичні матеріали наводяться в одна­кових одиницях виміру: абсолютних (грн, дол. США, т, м, шт.) або відносних (%).

Наприкінці курсової роботи розміщується список використаних джерел. Рекомендована кількість назв - 30—40.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися Державного стандарту на бібліографічний опис творів друку (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006). Список використаних джерел слід розміщувати у такій послідовності: спочатку (у хронологічному порядку) закони України, потім - укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, за ними - літературні джерела в абетковому порядку: монографії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті. У кінці списку наводять іншомовні та електронні джерела інформації.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби - про пере­видання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

Список розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів. Допустимо розмішувати джерела у списку за порядком посилань на них у тексті.

Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні та розділяють комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого і додаючи слова "та ін.". Книга, яка має більше трьох автори, може бути записана у двох варіантах - за назвою або за прізвищем першого автора.

Література, видана річними мовами, розміщується у такий спосіб: кирилицею, а потім латинською.

Якщо у курсовій роботі використано праці, що розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, авто­реферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Журнальні статті описуються за схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (-ів) та ініціали, назва статті, назва газети, рік видання, число і місяць, номер видання, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліо­графічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та вказують: Доступний з: і в <> URL адресу сторінки.

У списку використаних джерел наукові праці записують тією мовою, якою вони видані.

Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у дод. Д.