Особливості судової комунікації

Структурна інтерпретація судового дискурсу (СД). Предметно-логічна будова СД визначає його складну композиційну та лінгвостилістичну структуру. Кожен протокол засідання має типову чотирьохрівневу структуру. 1. Ідентифікація справи. Протоколи судових засідань разом з вироками суду є джерелом цитувань і посилань у різних юридичних комунікативних ситуаціях, вони повинні починатися із зазначення найменування конкретної судової справи за таким шаблоном/ Спочатку вказано конфліктуючі сторони: Sardo v. Fidelity & Deposit Co.; Clark v. Marsiglia; Dawson v. Beall; Engbretson v. Seiberling, розділені малою літерою v – скорочення від versus ("проти"), далі зазначається назва суду, місце та рік засідання. 2. Мовне представлення фактів справи. Американська судова система наслідує доктрину прецеденту, тобто вирок можна винести на підставі рішення аналогічної справи, якщо матеріали справи є подібними. У зв'язку із цим у процесі розгляду та вирішення певної справи важливо представити деталі, факти справи, описати їх у відповідній формі для можливого використання у майбутньому. Запис ходу засідання розглядається як засіб розвитку техніки правового обґрунтування й аргументації. 3. Обговорення справи, найскладніша і найважливіша частина судового розгляду, складається з кількох рівнів залежно від типу справи та її тривалості: а) представлення ходу справи або юридична кваліфікація злочину; б) презентація аргументів або аналіз доказів; в) встановлення підстави рішення (ratio decidendi). Обговорення справи починається із зазначення імені судді, який проводить судове засідання, і може містити: 1) історію (хід) справи у різних судах; 2) рішення, що виносилися попередніми суддями (це насамперед стосується апеляційних судових справ); 3) аргументи суддів; 4) свідчення і докази, які використовувалися для прийняття рішення. Судові тексти (СТ) містять перелік рішень прийнятих у подібних справах, якими суддя послуговується при винесенні вироку: This legislative history is dealt with in detail in Sullivanv. Visconti, 1952, 68 N.J.L. 543, 53A. 598. Загалом у цій частині СТ, як правило, функціонують дві форми презентації висловлювань: 1) дотримання послідовності при наведенні деталей справи (опис, розповідь); 2) наведення аргументів (заперечення, доказ). Для цієї частини СТ типовим є широке вживання мовних кліше, плідно використовують цитати з Комерційного та Договірного кодексів. 4. Виголошення вироку суду. Судова справа не може бути завершеною без прийняття й оголошення рішення суду. Це стисле формулювання, стандартизоване за характером і мовною репрезентацією. Найчастіше рішення подається зі словом held або словосполученням the court held на початку речення