Дівчатка
- Мовлення емоційніше і в цілому краще розвинене
- Краще реагують на правильно побудовані фрази та чітку логіку
- Відповідальні
- Надають перевагу виконанню завдання за готовим зразком
- Більше цікавить результат
- Дисцмплінованіші, зібраніші, старанніші
Хлопчики
-рідко розкривають свій внутрішній стан у словах
-Мислення нестандартне, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший, ніж здається
-Надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань
- під час виконання стереотипних вправ виявляють нетерплячість та неохайність
- більше цікавляться самим процессом
-Важче залишаються уважними
- Швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми та розуміють принципи роботи механізмів.
Первинна статева соціалізація, тобто навчання дитини поведінки, що відповідає певній статі, починається з моменту народження. Уже в віці трьох років діти знають, що дівчаткам слід поводитися не так як хлопчики. Від виникнення переваг та інтересів залежить формування особистості дитини, її впевненість у собі, визначеність настанов, ефективність спілкування з людьми і благополуччя взаємин у сімї. Тому важливо підтримувати і розвивати у дівчаток мякість, чуйність, ніжність, акуратність, прагнення до краси, а у хлопчиків- сміливість, твердість, рішучість, лицарське ставлення до представниць протилежної статі, тобто передумови майбутньої жіночості або мужності.
|
|
Усеце і повинно визначати зміст роботи з диференційованого підходу до начання і виховання хлопчиків і дівчаток у різних видах діяльності.
26. Зміст диференційованого виховання:
- Володіння культурою у сфері взаємин між дітьми різної статі
- Формування адекватної моделі поведінки відповідно до статі дитини
- Правильне розуміння ролі чоловіка і жінки в суспільстві
Змістом статевого виховання дошкільників є саме навколишнє життя, а саме:
- Взаємини між людьми різної статі
- Норми таких взаємин
- Особисте життя таких людей у родині
- Сфери їхньої діяльності
Неодмінна педагогічна умова оптимально організованого статевого виховання- природність поведінки дорослого, готовність відповісти на все запитання дитини без сорому і страху.
27. Принципи організаціі роботи зі статевого виховання:
1. Урахування особистої орієнтації, тобто відповідність до зросту, інтересів, бажання і статевої приналежності дошкільників.
2. Теоретичне обґрунтування проблеми з визначенням мети, умов і змісту діяльності.
3. Наступність між традиційним і новим- диференціація педагогічного процесу, врахування біологічних, фізіологічних і психологічних особливостей хлопчиків і дівчаток у різних видах діяльності.
4. Взаємозвязок суспільно-громадських інститутів.
5. Створення предметно-розвивального середовища, що реалізовувало б специфічні інтереси хлопчиків і дівчаток в ігровій діяльності, а також формувало б інтерес до соціальної ролі чоловіка і жінки через активно-дієвий досвід спілкування дітей, батьків і педагогів.