Вербалізм – психічний синдром, що виникає в молодшому дошкільному чи старшому дошкільному віці. Полягає у перевазі вербального розвитку(мовлення та словесної пам’яті) над розвитком усіх інших пізнавальних процесів. (Сприйняття наочно-дійового та образного мислення, уяви, довільної уваги).
Передумови:
- Розумова відсталість
- Затримка розумового розвитку.
- Дитячий аутизм.
Вербалізм зустрічається і у дітей з нормальним інтелектом (коли батьки хочуть виховати вундеркінда).
Міжособистісна ситуація розвитку визначається специфічними, педагогічними установками сім’ї, які вважають мовлення єдиним важливим показником розвитку. Дитину навчають читанню і письму, при цьому не приділяють достатньої уваги тим видам діяльності, які розвивають дітей в дошкільному віці.
Для цього синдрому характерно, що у дитини зависока самооцінка,підвищений рівень демонстративності, перевага вербалізаційної форми над іншими видами діяльності
Спілкування з однолітками погіршується через відсутність спільних інтересів. Реакція соціального оточення полягає у підтримці вербальної активності.
Корекція:
1. Корекційне заняття з дитиною практичного спрямування.
2. Домагатись, щоб мовлення у дитини було лаконічним.
3. Робота спрямована на навчання дитини спілкуватись з однолітками.
Загальна класифікація причин поведінкових порушень.