Нічний прицільний комплекс навідника ТО-1КО1ЭR

Комплекс ТО-1КО1ЭR – нічний прицільний комплекс навідника пасивної дії, призначений для спостереженням за полем бою, виявлення цілей і ведення прицільної стрільби з гармати і спареного кулемета в нічних умовах з місця і з ходу.

У комплексі ТО-1КО1ЭR (у порівнянні з іншими нічними прицілами) істотно підвищена точність відстежування кутів наведення ствола гармати і головного дзеркала (лінії візування) денного прицілу навідника 1Г46. Забезпечується можливість використовувати при нічній стрільбі штатний балістичний обчислювач і лазерний далекомір виробу 1Г46. Окрім цього, при введенні кутів прицілювання і при приведенні гармати до кута заряджання зберігається наведення лінії прицілювання (візування) на ціль.

Наявність інформаційного окуляра (фото 1.21) дозволяє навіднику одночасно із спостереженням за ціллю бачити інформацію про тип снаряда, дальність до цілі, величину бічної поправки і кута піднесення, а також про проходження команд «ГОТОВ» і «ДУБЛЬ».

До складу комплексу ТО-1КО1ЭR входять приціл ТПН-4ЭR (фото 1.22), блок управління, інформаційний окуляр із блоком управління індикацією, інші складові.

Нічний приціл навідника призначений для спостереження за полем бою, виявлення цілей і ведення прицільної стрільби з гармати і спареного кулемета в нічних умовах. Приціл працює в пасивному режимі. Органи управління і сигналізації прицілу показані на рис 1.22.

Приціл має збільшення 7,5 крат. Дальність бачення цілі типу танк, забарвленого штатною фарбою і розташованого бортом до спостерігача на відкритій місцевості, при прозорості атмосфери не менше 0,8 і ЕНО = (3.5)×10-3 лк, не менше 1400 м.

Приціл ТПН-4ЭR складається з двох основних частин: головки і об'єктивної частини.

Головка з головним дзеркалом, вузол датчика кута положення головного дзеркала, що знаходиться в об'єктивній частині, блок управління, а також датчики кута, що входять до складу датчика положення гармати і денного прицілу навідника, складають систему стабілізації і наведення головного дзеркала у вертикальній площині.

Фото 1.21. Інформаційний окуляр	Фото 1.22. Приціл ТПН-4ЭR

На корпусі об'єктивної частини приладу, під датчиком кута положення головного дзеркала розташовується аретир (в експлуатаційній документації – фіксатор).

Приціл ТПН-4ЭR

Стабілізація і наведення лінії прицілювання приладів комплекса ТО-1КО1ЭR (надалі – нічного прицілу) у вертикальній площині здійснюється розворотами головного дзеркала головки навколо горизонтальної осі.

Проворот забезпечує двигун стабілізації (ДМ) типу БМД 73-1, який розташований на осі головного дзеркала.

З протилежного боку на осі дзеркала (рис. 1.20) розташований інший моментний двигун БМД 73-1, який працює в генераторному режимі, і спільно з електромонтажною платою електричної схеми інтегродиференціювального контура служить датчиком кутових прискорень (ДУУ).

На вивідних кінцях БМД 73-1 при роботі системи стабілізації генерується електричний сигнал, пропорційний кутовій швидкості повороту головного дзеркала відносно осі обертання.

Цей сигнал поступає на вхід електромонтажної плати, а з виходу знімається електричний сигнал, пропорційний кутовому прискоренню повороту головного дзеркала відносно осі.

Даний сигнал є сигналом зворотного зв'язку за прискоренням, поступає на вхід блока управління (БУ) і забезпечує необхідний запас стійкості системи стабілізації при дії на прилад нічного прицілу динамічних навантажень.

Блок управління (БУ) – це електронний блок, який призначений для управління двигуном стабілізації (ДМ) за електричними сигналами, що поступають з датчика кутового положення гармати (ДП), датчика кута вертикального наведення денного прицілу 1Г46 (ДУВН) і датчика кута положення головного дзеркала (ДПЗ).

Як датчик кута положення головного дзеркала (ДПЗ) нічного прицілу застосовується синусно-косинусний трансформатор СКТ-265, в датчику кутового положення гармати (ДП) – трансформатор 2.5ВТ, що обертається, а в денному прицілі 1Г46 як датчик кута вертикального наведення (ДУВН) застосовується індукційний датчик кута 15Д-32.

Статор СКТ-265 (ДПЗ) пов'язаний із корпусом приладу, а ротор через об'єднану систему стрічкових передач пов'язаний із віссю обертання головного дзеркала (ГЗ).

Статор обертального трансформатора 2,5ВТ (ДП), пов'язаний із корпусом башти танка, а ротор кінематично (через паралелограмний механізм) пов'язаний із гарматою (П).

Статор індукційного датчика 15Д-32 (ДУВН) встановлений у ГС прицілу 1Г46 в корпусі правого важеля, який кінематично (через паралелограмний механізм) пов'язаний із гарматою (П), а ротор встановлений на горизонтальній осі обертання платформи (вісь вертикального наведення) гіростабілізатора (ГС).

Вихідний електричний сигнал ДУВН пропорційний куту розузгодження між лінією прицілювання (візування) денного прицілу 1Г46 і віссю каналу ствола гармати у вертикальній площині (ВН).

Датчики кута ДП і ДПЗ електрично зв'язані і складають дистанційну трансформаторну передачу, електричний сигнал якої пропорційний куту розузгодження у вертикальній площині між лінією прицілювання нічного прицілу і віссю каналу ствола гармати.

У початковому положенні при нульових поправках танкового балістичного обчислювача (ТБВ) лінії прицілювання денного і нічного прицілів узгоджені з віссю каналу ствола гармати за допомогою механізмів вивіряння.

Електричні сигнали з датчиків кута ДП і ДУВН рівні нулю. Коли проводиться вимірювання дальності до цілі, ТБВ виробляє електричний сигнал пропорційний куту прицілювання (тобто куту відхилення осі каналу ствола гармати над лінією прицілювання) і подає його у привід наведення гармати (ПП), який переміщує гармату в нове положення, при цьому статор датчика кута ДУВН провертається і на виході ДУВН з'являється електричний сигнал, пропорційний куту прицілювання.

При рівній крутизні вихідних електричних сигналів з ДУВН і ДП і протилежній фазі сумарний електричний сигнал на вході блока управління (БУ) рівний нулю, і головне дзеркало (ГЗ) нічного прицілу зберігає своє положення, що узгоджене з лінією прицілювання денного прицілу (1Г46).

Якщо ствол гармати відхиляється від стабілізованого положення, узгодженого з денним прицілом, (коливається при русі танка по пересіченій місцевості), то електричні сигнали з виходу ДУВН поступають як у привод наведення гармати (ПП), так і на двигун стабілізації (ДМ) системи стабілізації і наведення головного дзеркала нічного прицілу (після перетворення і посилення в БУ).

ДМ розгортає головне дзеркало (ГЗ) на половинні (від значення кута відхилення ствола гармати) кути синхронно, але у протилежний бік напрямам коливань гармати у вертикальній площині.

Це забезпечує узгоджене положення ГЗ 1Г46 і ГЗ нічного прицілу і утримання лінії прицілювання (прицільної марки) нічного прицілу на цілі.

Таким чином, у випадку роботи нічного прицілу в штатному режимі (режим «Автомат»), електричні сигнали з виходу ДУВН денного прицілу 1Г46 забезпечують «підстабілізацію» лінії прицілювання нічного прицілу.

При цьому похибка стабілізації лінії прицілювання у вертикальній площині при русі танка по пересіченій місцевості не перевищує 1,8 кутової хвилини (0,52 мрад).

Термін «підстабілізація» використаний, щоб підкреслити, що в штатному режимі дана система стабілізації є напівзалежною від озброєння (гармати) системою стабілізації лінії прицілювання нічного прицілу.

У разі зникнення електричного сигналу з ДУВН вона стає залежною від гармати системою стабілізації лінії прицілювання (головного дзеркала).

При роботі нічного прицілу в ручному режимі (режим «Аварійний»), коли не працює система управління вогнем танка, дана система стабілізації перетворюється на систему відстежування головним дзеркалом (ГЗ або лінією прицілювання) переміщень гармати у вертикальній площині. Похибка стеження не перевищує 1,8 кутової хвилини (0,52 мрад.).

У штатному режимі (режим «Автомат») наведення лінії прицілювання (прицільної марки) нічного прицілу на ціль здійснюється пультом управління (ПУ) денного прицілу.

При цьому лінії прицілювання нічного і денного прицілів у вертикальній площині переміщуються синхронно.

У ручному режимі (режим «Аварійний») наведення прицільної марки нічного прицілу на ціль проводиться механізмом ручного наведення гармати, з попереднім встановленням кута прицілювання.

Кінематична схема прицілу ТПН-4ЭR комплексу ТО-1КО1ЭR представлена (рис. 1.18).

Вона містить декілька кінематичних ланцюгів, зв'язаних із роботою даної системи стабілізації і наведення головного дзеркала, а саме:

- зв'язки головного дзеркала з датчиком кутового положення дзеркала
(ДПЗ), з датчиком кутових прискорень (ДУУ) і двигуном стабілізації (ДМ);

- аретира (фіксатора);

- механізму встановлення кутів прицілювання для аварійного режиму;

- механізмів вивіряння по висоті і напряму.

Наведення і стабілізація лінії прицілювання (візування) у вертикальній площині здійснюється розворотом головного дзеркала 22 навколо горизонтальної осі.

Розворот виконується ДМ 35, що розташований на осі дзеркала, яка зв'язана через об'єднану систему стрічкових передач 31, 32 і 45 з ДПЗ 43. З протилежного боку на осі дзеркала розташований ДУУ 21.

Об'єднана система стрічкових передач із кінцевим передавальним відношенням 2:1 забезпечує передачу кута повороту головного дзеркала до ДПЗ (СКТ-265). Вказане передавальне відношення при переході до терміна «лінія прицілювання (візування)» перетворюється на 1:1, оскільки відбитий промінь від дзеркала відхиляється на кут удвічі більший, ніж кут нахилу дзеркала. Тобто передавальне відношення від лінії прицілювання до ДПЗ складає 1:1.

Рис. 1.18. Кінематична схема прицілу ТПН-4ЭR:

1 – рукоятка встановлення кутів прицілювання; 2, 3, 11, 12 – зубчаті коліщата;

4 – гвинт; 5 – каретка; 6 – пластина з прицільними знаками; 7, 8, 9 – світлофільтри;

10 – оправа; 13 – ексцентрик; 14 – черв'ячне колесо; 15 – поводок; 16 – об'єктив; 17 – повзун; 18, 20, 51, 53, 54, 55, 56, 67 – зубчасте колесо; 19 – ірисова діафрагма; 21 – вимірювач кутових прискорень; 22 – дзеркало; 23, 24, 38, 39 – тяги; 25 – ролик; 26 – захисне скло;

27 – кронштейн; 28 – пружина; 29 – ричаг; 30 – шків; 31, 32 – система стрічкової передачі; 33, 34 – зубчасті сектори; 35 – двигун; 36, 37 – ролики; 40 – черв'як;

41 – черв'ячне колесо з ексцентриком; 42 – вилка; 43 – синусно-косинусний трансформатор (СКТ-265); 44 – шків; 45 – стрічкова передача; 46 – ролики; 47 – уловлювач; 48 – шток;

49 – рукоятка ввімкнення привода дзеркала; 50, 58, 60, 65 – мікроперемикач; 52 – вісь;

57 – валик; 59, 63 – кулачок 61 – валик; 62 – рукоятка відкриття діафрагми

і ввімкнення прицілу; 64 – вал; 66 – рукоятка перемикання світлофільтрів

На осі головного дзеркала закріплений шків 30, до якого прикріплені стрічки 31 і 32. На осі ДПЗ розташований шків 44, до якого прикріплена стрічка 45. Діаметр шківа 30 удвічі більший діаметра шківа 44 у місці кріплення стрічок. Стрічки 31,32 і 45 утворюють об'єднану стрічкову передачу, яка на прямолінійній ділянці сполучена жорсткими тягами 23, 24, 38, 39. Тяги переміщуються в напрямах, утворених роликами 25, 36, 37, 46, шківом 44 і шківом 30.

Силове замикання об'єднаної стрічкової передачі, а також компенсація зміни довжини тяг 23, 24, 38, 39 забезпечується зубчатими секторами 33, 34, важелем 29 і пружиною 28.

При знятті головки з об'єктивної частини приладу відбувається розмикання кінематичного ланцюга – об'єднаної стрічкової передачі зв'язку головного дзеркала з ДПЗ. Разом з головкою знімаються кінематичні елементи, що входять до складу головки: головне дзеркало 22 з ДМ 35 і ДУУ 21; шків 30 із системою стрічкової передачі 31, 32 і зубчатими секторами 33, 34, важелем 29 і пружиною 28; тяга 38, 39 з роликами 25, 36, 37. Вказані елементи (окрім ДМ і ДУУ) показані на вузлі дзеркала головки (рис. 1.19).

Зубчасті сектори 1 і 4 (рис. 1.19) закріплені на шківі 2 і знаходяться між собою у зчепленні. Стрічки 31, 32 (рис. 1.18) одним кінцем прикріплені до тяг 38, 39 іншим – до шківа і зубчастих секторів. Пружина 28 прагне розвернути сектори у протилежні боки, чим забезпечується постійний натяг стрічок 31, 32 в умовах об'єднаної стрічкової передачі (при установці головки на об'єктивну частину приладу).

Рис. 1.19. Вузол дзеркала: 1, 4 – зубчастий сектор; 2 – шків; 3 – головне дзеркало

Аретир (фіксатор) складається зі штока 48 (рис. 1.18), уловлювача 47 на осі ротора ДПЗ і рукоятки 49. Аретир призначений для стопоріння об'єднаної стрічкової передачі, що забезпечує безпеку головного дзеркала головки приладу при транспортуванні, зберіганні, а також при експлуатації танка, коли нічний приціл вимкнений. Рукоятка 49 привода аретира також є рукояткою ввімкнення системи стабілізації і наведення головного дзеркала. При розстопорюванні головного дзеркала переміщення штока 48 викликає спрацьовування мікроперемикача 50, який призначений для ввімкнення системи стабілізації. Одночасно із ввімкненням системи на передній панелі приладу спалахує світловий індикатор, що інформує про розаретування (розстопорювання) головного дзеркала і ввімкнення системи.

Введення кутів прицілювання в ручному режимі (аварійний режим) здійснюється обертанням рукоятки 1 (рис. 1.18).

При цьому зубчаті коліщата 2, 3 і ходовий гвинт 4 здійснюють лінійне переміщення каретки 5. У каретці 5 встановлена скляна пластина 6 із прицільними знаками.

Механізми вивіряння служать для узгодження при нульових поправках танкового балістичного обчислювача ліній прицілювання (прицільних марок) денного і нічного прицілів з віссю каналу ствола гармати.

Вивіряння лінії прицілювання нічного прицілу у вертикальному напрямі (ВН) здійснюється за рахунок розвороту статора СКТ-265 (ДПЗ) відносно ротора. Ротор через об'єднану систему стрічкових передач пов'язаний з головним дзеркалом.

Рис.1.20. Головка прицілуТПН-4ЭR: I – датчик кутових прискорень; 2, 4 – напівосі; 3 – головне дзеркало; 5 – двигун стабілізації; 6 – захисне скло; 7 – корпус; 8 – вологопоглинач

Вивірний механізм лінії прицілювання приладу по ВН включає черв'як 40 (рис.1.18), на осі якого є квадратна головка для ключа вивіряння, черв'ячне колесо 41 з ексцентриком і вилку 42. При повертанні ключем вивіряння черв'яка 40 обертається черв'ячне колесо 41 з ексцентриком, і вилка 42 провертає статор СКТ-265.

Вивіряння лінії прицілювання прицілу в горизонтальному напрямі (по ГН) здійснюється переміщенням об'єктиву 16 у каретці 17. При обертанні вивірним ключем осі зубчастого колеса 12 обертається зубчасте колесо 11, на осі якого розташований черв'як. Від черв'яка обертання передається до черв'ячного колеса 14 з ексцентриком 13, який через поводок 15 переміщає об'єктив 16 у каретці 17.

Головка прицілу – змінна. Вона може бути замінена запасною з комплекту ЗІП у разі пошкодження.

Основним елементом головки є дзеркало 3 (див. рис. 1.20), на осі якого (півосі 2 і 4) встановлені датчик кутових прискорень (ДУУ) 1 і двигун стабілізації (ДМ) 5.

До корпуса 7 головки кріпиться захисне скло 6 (рис. 1.20) з нагрівальним елементом (дріт із великим питомим електричним опором), для запобігання обмерзанню і запотіванню. На корпусі 7 головки розміщені також два вологопоглиначі 8.

Рис. 1.21. Поле зору прицілу ТПН-4ЭR

У полі зору прицілу (рис 1.21) є шкали, прицільна марка, штрихи шкали бічних поправок, індекси, далекомірні індекси.

Шкала «Б» призначена для стрільби з гармати бронебійним снарядом. Довгі штрихи шкали «Б» відповідають 0, 1000 м, 2000 м, короткий штрих – 1500 м.

Нульовий штрих шкали «Б» є загальним для решти всіх шкал і використовується при вивірянні нульової лінії візування.

Шкала «ОК» призначена для стрільби з гармати двома видами снарядів: осколково-фугасним і кумулятивним.

Шкала «ОК» є продовженням шкали «Б» і відокремлена від неї коротким вертикальним штрихом.

Шкала «ОК» починається з короткого штриха, відповідного куту прицілювання на дальність 600 м. Короткі штрихи відповідають кутам прицілювання на дальності 1000 м, 1400 м, 1800 м.

Довгі штрихи оцифровані 800 м, 1200 м, 1600 м і 2000 м.

Шкала «П», призначена для стрільби із спареного кулемета, складається з п'яти прицільних косинців (знаків «Г»), які оцифровані 800 м, 400 м, 200 м, 100 м (прицільний косинець «Г» без оцифрування відповідає дальності 600 м).

Висота знака «Г» 800 м є далекомірною. Вона відповідає дистанції 800 м при висоті цілі 1 м.

Шкала «Д» призначена для вимірювання дальності методом «з базою цілі».

При розміщенні зображення цілі (висота цілі 2,5 м) між далекомірним індексом і вершинами штрихів бічних поправок дальність до цілі прочитується за шкалою «Д», яка має два довгі оцифровані штрихи, що означають 800 м, 2000 м і два короткі штрихи між ними – 1200 м та 1600 м.

У лівій і правій частинах видів поля зору є два штрихи для встановлення кутів прицілювання за шкалами вимірювання дальності. При цьому лівим індексом встановлюються кути прицілювання зі шкалами «Б» і «ОК», правим індексом встановлюється і вимірюється дальність за шкалою «Д».

Наведення лінії візування, вимірювання дальності, а також стрільбу навідник здійснює за допомогою пульта управління прицілу 1Г46.

Після вимірювання дальності, у разі наявності свідчень бічного упередження, що відображаються в інформаційному окулярі, навідник вводить цю поправку вручну за шкалою бічних поправок у полі зору прицілу ТПН‑4ЭR.

В аварійному режимі наведення прицільної марки виконується за допомогою механізмів ручного наведення гармати і башти.

Внизу, в полі зору інформаційного окуляра, за допомогою п'ятисекторного індикатора відображаються:

– в 1 секторі – тип снаряда;

– в 3, 4, 5 секторах – величини бічних поправок.

При натисненні на кнопку вимірювання дальності прицілу 1Г46 замість величин бічних поправок на секторах 2, 3, 4, 5 відображається дальність до цілі.

Рис. 1.22. Приціл ТПН-4ЭR (лицьова панель): 1 – цифроіндикатор ввімкнення обігріву; 2 – ручка вивіряння по напряму; 3 – основний окуляр; 4 – рукоятка «ШТОРКА»; 5 – об'єктивна частина; 6 – кільце; 7 – головка; 8, 10 – вологопоглинач; 9 – гвинт; 11 – ручка вивіряння по висоті; 12 – ключ для вивіряння; 13 – тумблер «ОБОГРЕВ»; 14 – цифроіндикатор режимів роботи; 15 – рукоятка ввімкнення режимів роботи; 16 – рукоятка діоптрійного встановлення окуляра; 17 – рукоятка ввімкнення прицілу й управління діафрагмою; 18 – рукоятка регулювання яскравості підсвічування шкал; 19 – рукоятка встановлення кутів прицілювання; 20 – патрон із лампочкою підсвічування; 21 – фіксатор нульового положення рукоятки встановлення кутів прицілювання; 22 – світлодіод «ПРИВОД»; 23 – рукоятка ввімкнення привода дзеркала; 24 – інформаційний окуляр; 25 – тумблер «КОНТРОЛЬ α-β»

Сигнал «ДУБЛЬ» відображається за допомогою червоного індикатора, розташованого по центру праворуч у полі зору, сигнал «ГОТОВ» – за допомогою зеленого індикатора, розташованого по центру ліворуч у полі зору інформаційного окуляра.