Додаток Б

Програма інтерв’ю з дитиною, яка зазнала насильства

Деякі факти про дітей, що постраждали від насильства:

– дво-трирічні діти можуть розповісти про події, що відбуваються, точно

згадати й описати події, що відбулися з ними; – діти, старші 3-х років, можуть дати в суді адекватні показання; – діти будь-якого віку можуть повідомити все, що вони знають, якщо

задавати їм правильні запитання в адекватній їх віку формі.

Принципи проведення інтерв’ю з дітьми, що постраждали від насильства:

1. Ми не “допитуємо” дітей.

2. Діти й дорослі не говорять однаковою мовою.

3. Суперечливість у показаннях дітей є нормальною.

4. Маленькі діти використовують слова в прямому значенні.

5. Доросле використання мови не означає неодмінно наявність дорослих когнітивних і лінгвістичних умінь.

6. Маленьким дітям дуже важко стежити одночасно за двома або більше думками.

7. Діти не завжди можуть повідомити, що вони не розуміють запитання.

8. Реакція дітей на запитання не є неодмінно відповіддю, якщо відповідь не містить необхідну інформацію.

9. Діти не здатні давати “дорослі” пояснення про особисті переживання.

Фази дослідницького інтерв’ю 1. Знайомство.

Представитися: “Мене звати.... Я працюю... ”

– Я можу задати деякі запитання два рази (якщо я не зрозумію) – Говори мені, якщо ти не зрозумів(ла) запитання... – Скажи мені, якщо ти не знаєш відповіді

КОМПЛЕКСНА ДОПОМОГА БЕЗДОГЛЯДНИМ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИМ ДІТЯМ

– Скажи мені, якщо ти не впевнений у відповіді...

– Поправ мене, якщо я неправильно зрозумів (ла) тебе...

Дослідження здатності дитини розуміти дорослого.

Розуміння:

– часу (скажи мені, який сьогодні день тижня, місяць; пора року);

– кольорів;

– більше ніж, менше ніж...;

– сухий – мокрий, твердий – м’який, до – після;

– нагорі – унизу, усередині – поза, спереду – позаду;

– Доторкнися до свого носа...

– Назви частини свого тіла...

Бесіда на головну тему.

Познайомте дитину з темою розмови, уникаючи, по можливості, таких сугестивних слів як: “важкий”, “страшний”, “насильство” і т.д.

Послідовність бесіди.