Класифікація волонтерів

вихованців притулків та колоній для дітей України”. Спеціалістами і студентсь­кою волонтерською групою центру розроблено, апробовано, видано й поширено в цільовому середовищі: тренінговий модуль з підготовки працівників притулків для неповнолітніх України до здійснення профілактичної роботи “Профілактика ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки”; збірку інформаційних, методичних, ілю­стративних матеріалів для спеціалістів “Профілактика ВІЛ/СНІДу та ризикова­ної поведінки серед вихованців притулків для неповнолітніх”; збірку казок та оповідань до Програми занять з профілактики ВІЛ/СНІДу та ризикованої пове­дінки серед вихованців притулків у регіонах України; серію інформаційних бук­летів і плакатів (до 10 найменувань) з попередження ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки для вихованців притулків для неповнолітніх регіонів України; п’ять

Модуль 6. Впровадження інноваційних технологій роботи з бездоглядними та безпритульними дітьми

настільних ігор, спрямованих на профілактику ВІЛ/СНІДу та ризикованої пове­дінки.

Можливості для більш широкої реалізації прав безпритульних і бездоглядних дітей, залучення їх до безпосередньої активної участі в профілактичній діяль­ності, забезпечення їхнього доступу до якісної інформації та отримання адек­ватних знань, формування вмінь і навичок щодо ведення здорового способу життя відкриває нові горизонти щодо здійснення ініціатив спільно зі студента-ми-волонтерами.

Умови забезпечення роботи волонтерів з вихованцями притулку для дітей або центру соціально-психологічної реабілітації дітей (саме ті, що створюються безпосередньо закладом соціального захисту) можна об’єднати у дві групи: організаційні та методичні.

У свою чергу організаційні умови можна об’єднати в п’ять підгруп:

– планування залучення волонтерів;

– організація залучення та відбору волонтерів;

– організація діяльності волонтерських груп;

– адміністрування соціально-педагогічної діяльності волонтерських груп;

– визнання та заохочення волонтерів.

У кожній підгрупі можна конкретизувати, як забезпечуються такі умови. Так, планування залучення волонтерів реалізується, якщо:

– сформовано бачення волонтерської участі в діяльності організації;

– наявний стратегічний план управління ризиками під час роботи з волонтерами;

– є відповідні матеріальні та людські ресурси для роботи з волонтерами;

– напрями діяльності волонтерів базуються на потребах організації та їхніх клієнтів;

– визначені потреби організації в діяльності волонтерських груп;

– в організації панує сприятливий емоційний клімат.

Організація залучення та відбору волонтерів забезпечується шляхом прове­дення регулярних інформаційних кампаній з метою популяризації волонтерства; здійснення постійного пошуку волонтерів на відповідні позиції для здійснення соціально-педагогічної діяльності в різних напрямках; відбору волонтерів за попередньо визначеними критеріями; інтерв’ювання волонтерів; підписання угоди між волонтером та організацією; запровадження випробувального терміну для волонтерів-новачків.

Організація діяльності волонтерських груп вимагає здійснення керівництва діяльністю волонтерських груп підготовленим фахівцем; наявності чітко визна­ченого змісту роботи волонтерів відповідно до певного напряму діяльності; ви­значення конкретних завдань роботи, які волонтери мають виконувати; ураху­вання потенціалу волонтерської групи в процесі розробки соціальних проектів та програм; здійснення орієнтування волонтерів, під час якого вони знайомляться

КОМПЛЕКСНА ДОПОМОГА БЕЗДОГЛЯДНИМ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИМ ДІТЯМ

з правилами, політикою організації, особливостями її функціонування; викорис­тання потенціалу волонтерів – лідерів груп для допомоги координатору волон­терів; наявності друкованих інструкцій для співробітників організації та волон­терів, що регламентують діяльність останніх; залучення волонтерських груп до прийняття рішень щодо розвитку організації та розробки соціальних проектів і програм.

Умова адміністрування діяльності волонтерських груп забезпечується шля­хом визначення мінімальної кількості часу для волонтерів як їхнього необхідно­го внеску; затвердження та узгодження з волонтерами графіка їхньої роботи; наявності системи обліку часу волонтерів; наявності атрибутики волонтерсь­ких груп; компенсації матеріальних витрат волонтерів; забезпечення волонтерів пам’ятками.

Визнання й заохочення волонтерів реалізується через: здійснення формаль­ного та неформального визнання досягнень волонтерів; використання різних форм мотивування та заохочення до волонтерської діяльності.

Список рекомендованої літератури:

1. Волонтерство: порадник для організатора волонтерського руху / [О. В. Безпалько, Н. В. Заверико, І. Д. Звєрєва та ін.; уклад. Т. Л. Лях]. – К.: ВГЦ “Волонтер”, 2001. – 176 с.

2. Заверико Н. В. Організація роботи служби волонтерів: метод. реком. / Завери-ко Н. В. – Запоріжжя: ЗДУ, 2005. – 28 с.

3. Закон України від 21.06.2001 р. ¹ 2558-ІІІ “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”.

4. Маккарлі С., Лінч Р. Управління діяльністю волонтерів. Як залучити громадськість до вирішення проблем суспільства. – К.: Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 1998. – 160 с.

Модуль