2015-09-06
1423
Відомо, що людина із середніми розумовими здібностями використовує не більше десяти відсотків можливостей своєї пам’яті. Інші дев’яносто вона втрачає марно, оскільки ми порушуємо природні механізми запам’ятовування. Тому існують певні способи щодо покращання виростання ресурсів своєї пам’яті.
Першою умовою для ефективного запам’ятовування є глибоке та яскраве враження від того, що вам потрібно запам’ятати. Для цього треба зосередитись. П’ять хвилин повного, глибокого зосередження дадуть відчутніший результат, ніж година блукань манівцями розрізнених думок. Що означає зосередитись? Уявіть собі, що ви знайомитеся з новою людиною. Вона назвала себе. зробіть усе, щоб чітко запам’ятати її прізвище та ім’я. Не полінуйтесь перепитати; запитайте, звідки походить це прізвище. Таким чином ви отримали сильне враження [2, с.188].
Можливо, деякі тексти варто читати вголос, оскільки це сприяє запам’ятовуванню. Не лінуйтесь записувати нову інформацію: номер телефону, план доповіді, план роботи на наступний день. Дейл Карнегі пропонує: подивіться на свої записи, а потім заплющте очі і уявіть їх написаними вогняними літерами. І запам’ятайте.
|
|
|
Друга умова запам’ятовування – повторювання. Тисячі китайських студентів повинні знати напам’ять релігійні тексти. Як їм це вдається? Тільки багаторазовим повторюванням! Тому кожному, хто хоче покращити пам'ять, слід привчити себе до того, щоб часто у вільний час, у транспорті, під час прогулянки пригадувати, пригадувати і запам’ятовувати. Але тут слід пам’ятати про те, що суто механічне повторювання не завжди найкращий спосіб. Психологи вважають, що людина, яка сидить і повторює текст, доки не закріпить його у своїй пам’яті, витратить удвічі більше часу, ніж людина, яка процес повторювання здійснюватиме з розумними інтервалами, хоча б протягом декількох днів [2, с.189].
Третя умова запам’ятовування – використання асоціацій. Асоціації бувають різними: дата народження, якась історична подія, знання структури підручника, спеціальні мови, закони логіки тощо. Інколи ім’я людини чи назва місцевості, або назва речі чи зміст події дають поштовх до якоїсь асоціації, що дозволяє ніби викарбувати їх у пам’яті. Той, хто більше осмислює отримані свідчення і встановлює між ними тісні взаємозв’язки, матиме і кращу пам'ять.
Щоб запам’ятати дати, асоціюйте їх з відомими вам знаменними подіями, які ви знаєте.
Щоб запам’ятати план вашого виступу, розташуйте його пункти так, щоб постали перед вами у логічній послідовності.
Якщо ви забули, що казати далі, використовуйте останні слова попередньої фрази на початку нової [2, с.189].
|
|
|
В. Шейнов наводить у своїй праці низку найновіших рекомендацій, що можуть стосуватися запам’ятовування:
1. Вивчення «схожих» і «несхожих» предметів слід чергувати між собою.
2. Незавершена дія запам’ятовується в середньому на 50% краще, ніж завершена (ефект Б.В. Зейгарника).
3. Чим більше у вас знань із певної теми, тим легше запам’ятати нову інформацію, яка стосується теми (так би мовити знання «притягують» знання).
4. Завдання, які вимагають заучування, краще виконувати останніми.
5. У деяких випадках заучування доцільно використовувати мнемотехніку. Наприклад, віддавна у Росії для запам’ятовування числа π (3,1415916536) використовували фразу «Кто и шутя, и скоро пожелаетъ π узнать, число ужъ знаетъ» (кількість букв у кожному слові фрази відповідає цифрі у числі π) [8].
Німецький психолог Г. Еббінгауз, побудувавши і дослідивши криві залежності рівня забування від часу, зробив такі висновки:
- осмислення – головний компонент при запам’ятовуванні;
- інтенсивність забування найбільша відразу після одержання інформації;
- перший раз повторити матеріал варто якомога швидше після ознайомлення з ним;
- кожне наступне повторення повинно відокремлюватися від попереднього дедалі більшим проміжком часу [3, с. 354].
На думку багатьох дослідників, надзвичайно корисно повторювати матеріал «з кінця». Вінстон Черчилль для підготовки промов часто відновлював текст «з кінця», щоб краще обдумати і запам’ятати весь перебіг належної аргументації.
