Співробітництво ЄС-РФ: російські газові родовища в очікуванні західних коштів

ЄС та Росія визнали взаємну енергозалежність, яка у газовій сфері протягом найближчих 20 років буде зростати: ЄС потребує кардинального збільшення поставок російського газу, а газова промисловість Росії - гігантських фінансових надходжень для освоєння нових родовищ, модернізації існуючих і будівництва нових газопроводів, запровадження нових енергозберігаючих технологій. На цьому грунті між ЄС та Росією розвивається досить активний енергетичний діалог. Євросоюз має намір: отримати доступ до російських надр на власних умовах; увійти до реформованих природних монополій (РАТ «ЕЭС» та ВАТ «Газпром»); добитися ратифікації Росією Договору до Енергетичної Хартії (ДЕХ), що дозволить іншим виробникам газу з СНД вийти на європейський ринок.

Зі свого боку, в Росії вважають, що енергодіалог має забезпечити російським нафтогазовим компаніям вільний доступ до західних фінансових ресурсів, оскільки зараз вони отримують західні кредити за значно вищими, порівняно з європейськими ТНК, ставками.

Енергодіалог ЄС-Росія зосереджується головним чином навколо чотирьох проектів: будівництво газопроводу-перемички Польща-Словаччина; розширення газопроводу Ямал-Європа; будівництво Північноєвропейського газопроводу (акваторія Балтики); розробка Штокманівського родовища (шельф Баренцова моря).

Перехід співробітництва ЄС-Росія до етапу виконання спільних видобувних і великих газопровідних проектів стримується рядом економічних чинників, що спонукає обох партнерів до пошуку альтернатив: ЄС - нових джерел постачання газу, Росію - нових ринків збуту.

Європейський союз не визнає Росію країною з ринковою економікою; його не влаштовує тамтешній несприятливий інвестиційний клімат та низькі темпи реформування енергетичного сектора. В результаті, немає намірів у найближчій перспективі вкладати кошти в будівництво газопроводів на російській території та фінансувати розробку російських газових родовищ. Крім того, законодавство Євросоюзу обмежує фінансування країн-нечленів з боку кредитних інститутів ЄС.

Можливою альтернативою збільшенню поставок газу з Росії ЄС вважає налагодження його постачання з Прикаспійських країн та Близького Сходу.

Росія не погоджується з двома базовими умовами процесу лібералізації енергетичних ринків ЄС: встановленою ДЕХ умовою забезпечення вільного та конкурентного доступу до транзитних газопроводів, а також обмеженням довгострокових контрактів на поставки газу з переходом на короткострокові. Розробка російських газових родовищ потребує великих витрат, а їх повернення, на думку фахівців «Газпрому», може бути гарантоване виключно довгостроковими контрактами.