Проблеми рейдерства в Україні

У Україні будуть опубліковані списки організацій, які беруть участь в рейдерских атаках на підприємства. Союз промисловців і підприємців і Торговельно-промислова палата України відкривають регіональні відділення в 7 містах України (Суми, Севастополь, Полтава, Харків, Дніпропетровськ, Чернігів, Житомир), а також ініціюють створення державної комісії з участю в ній представників ВМД, СБУ, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції.

Протягом 4,5 років в Україні відбулося близько 2,5 тисяч рейдерских акцій. Рейдерство виявляється тільки в країнах із слабкими гілками влади. На сьогодні Україною управляють 5-7 промислових угрупувань, які делегували своїх представників у владу.

В Україні рейдер вхожий в найвищі кабінети, рейдер контролює суд - одного "підгодованого" служителя Феміди вистачить для успішної діяльності по всій країні. Рейдер управляє міліцією, податковою і прокуратурою. Рейдер захищений беззаконням: немає статті - немає злочину, а значить немає і покарання. Рейдер не боїться комісій, покликаних з ним боротися, тому що там сидять ті, хто видає йому "замовлення". У результаті рейдер діє так, що практично неможливо відрізнити "ексцес виконавця" від свідомої державної політики.

Складений список найбільших рейдерів України (матеріали Центру досліджень корпоративних відносин Антірейдерського союзу). Оскільки у вітчизняному законодавстві не існує понять "рейдер" і "рейдерство" і, відповідно, критеріїв, по яких ту або іншу організацію можна безапеляційно назвати рейдером, то не слід сприймати даний рейтинг як істину в останній інстанції. Крім того, необхідно враховувати той факт, що, як правило, жодна організація, що поважає себе, безпосередньо не займається такими речами - рейдерством займаються спеціалізовані на таких операціях структури.

До десятки вітчизняних рейдерів входять: група "Пріват" (назвали 100% опитаних експертів); група "Фінанси і кредит" (54,6%); консорціум "Альфа-групп" (45,5%); System Capital Management (Систем Кепітал Менеджмент - СКМ) (36,4%); АКИБ "Укрсиббанк", Індустріальний Союз Донбасу і корпорація "Укрподшипник" (по 27,3%); фінансова група "ТАС", компанія "Славутич-Капітал" і корпорація "Інтерпайп" (по 18,2%).

1. Група "Пріват". Дітище Ігоря Коломойського є загальновизнаним лідером в українській практиці рейдерства. Саме за допомогою рейдерских схем "Прівату" вдалося дістати в сферу свого впливу цілий ряд ГЗК (гірничо-збагачувальних комбінатів) і нафтохімічних підприємств. Після невдалої спроби встановити контроль над Нікопольским заводом феросплавів активність групи впала. Проте, назва "Пріват" вкупі з назвою аффільованого реєстратора " Славутич-Капітал " і поняттям "рейдерство" сьогодні часто згадується у зв'язку з подіями навколо Дніпропетровського маслоекстракційного заводу - виробника продукції під торговою маркою "Олейна", - і телерадіокомпанії "Студія 1+1". До речі, старі і нові звинувачення в рейдерстве зазвучали в адресу групи Коломойського після недавнього вбивства російського бізнесмена з кримінальним "відтінком" Максима Курочкина, з яким "Пріват" не міг поділити дніпропетровські "Озерці".

2. Група "Фінанси і кредит". Власник "ФИК" Костянтин Жеваго - давній знайомий Віктора Медведчука і Ігоря Бакая, народний депутат із стажем, зараз в БЮТ, але встиг побувати і в "Регіонах", входить в десятку найбагатших людей України. У "фінансово-кредитну" імперію Жеваго входять декілька обленерго, банки, страхові компанії, підприємства металургійної і хімічної промисловості. Структура відома тим, що перебуває в перманентному процесі судових тяжб, які є стратегією розширення бізнесу ФПГ. Схема проста: головне - купити хоч якусь частину акцій того або іншого підприємства, після чого - відсудити контрольний (або блокуючий) пакет, бажано - у держави. Взагалі історія "Фінансів і кредиту" вказує, що чи не половину активів група або отримувала, або утримувала через суди, які є одним з основних інструментаріїв ведення бізнесу.

3. Консорціум "Альфа-групп". Завжди були відомі і в Росії, і за її межами своєю агресивною манерою ведення бізнесу."Альфа" вже давно отримала почесний титул "російський піонер в міжнародному рейдерстве". В Україні інтереси консорціуму зосереджені в нафтовій і телекомунікаційній сферах. Хрестоматійним прикладом застосування групою рейдерских прийомів можна вважати конфлікт "Альфи" з норвезькою компанією Telenor за право контролю над мобільним оператором "Київстар". Багаточисельні судові позови з консорціумом фірм і фізичних осіб підкріплені щонайпотужнішою PR-кампанією в українських ЗМІ. Варто відзначити, що хоч "Альфа" і є російською компанією, її назва часто згадується поряд з назвами Соціалістичної партії України і Партії регіонів.

4. System Capital Management (Систем Кепітал Менеджмент - СКМ) – власник - Рінат Ахметов. Проте якщо часи "чорного" рейдерства залишилися для СКМ у минулому, то це ще не означає, що компанія не вдається до рейдерства "білого", тобто законного.

5. Група "Укрсиб". Більше половини акцій "Укрсиббанку" - основи групи "Укрсиб" - належить французькому BNP Paribas, тому його присутність в пояснюється минулими "гріхами". Раніше власник "Укрсиббанка", зумів дістати у власність безліч дрібних і середніх пакетів акцій найрізноманітніших підприємств - від цукрових до залізобетонних заводів. Тепер же частка "Укрсиббанку" в деяких з них перевищує 50%, а іноді доходить і 70%.

6. Індустріальний союз Донбасу. Яких-небудь свіжих випадків гучних рейдерских атак за участю ІСД не спостерігалося, проте тихе, але перманентне зміцнення позицій "індустріалів" на Сході (і не тільки Сході) України за рахунок поглинання різних підприємств не могло залишити експертів байдужими. У великій політиці ІСД представлений на вельми високому рівні - співвласник холдингу Віталій Гайдук є секретарем Ради національної безпеки і оборони.

7. Корпорація "Укрпідшипник". За достатньо непоказною назвою ховається одна з найбільших промислово-інвестиційних корпорацій в Україні, яка здійснює найширший спектр видів діяльності: від експлуатації родовищ до переробки насіння соняшнику і операцій на ринку цінних паперів. Діяльність групи контролюють брати Клюєви - Андрій і Сергій, відповідно, "регіональна" політична підтримка у групи є. Останньою рейдерской операцією було встановлення контролю над державним "Ощадбанком".

8. Фінансова група ТАС. Сьогодні часто можна почути, як засновника ТАС Сергія Тігипко називають рейдером року у зв'язку з успішною спробою вхідної в його групу компанії встановити контроль над Кременчуцьким сталеливарним заводом.

9. Компанія "Славутич-Капітал". Без цієї структури не обходиться практично жодна рейдерская операція групи "Пріват".

10. Корпорація "Інтерпайп". Віктор Пінчук - це не рейдер, це просто бізнесмен, який шукає своє місце в цьому світ". Можливо, це і так, але способи цього "пошуку" таки примусили експертів включити "Інтерпайп" в десятку найбільших рейдерів України. Ймовірно, цьому посприяла і успішний захист від зовнішніх посягань НЗФ, який, на думку багатьох оглядачів, дістався Віктору Пінчуку саме за допомогою рейдерской схеми з безпосередньою участю держави.

Хтось вважає рейдерів загальнонаціональною економічною проблемою, з якою необхідно боротися всіма доступними способами; є і такі, хто вважає, що на даному етапі розвитку вітчизняної економіки рейдери відіграють позитивну роль.

Література:

1. Антонюк В.П., Кісельова О.О. Проблема безробіття в Донецькій області та шляхи її вирішення // Економіка промисловості. – 2003. - № 1. – С. 204-209.

2. Бєлєнький П., Люткевич В. Методологічні підходи і методика аналізу інфраструктури ринку праці в контексті маркетингових концепцій // Регіональна економіка. – 2003. - № 2. – С. 195-203.

3. Жаліло Я.А. Внутрішній ринок України в контексті економічної безпеки.- www.niurr.gov.ua/ukr/econom/krugly_stil_28.12.99/zhalilo.htm - 13k

4. Конкуренція в Україні.-Аналітична доповідь щодо стану, тенденцій і проблем розвитку економічної конкуренції в Україні у 2000 ─ 2005 роках.- Антимонопольний комітет України, Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної політики. Державна установа Інститут економіки та прогнозування, Національної академії наук України

5. Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 року, № 369.

6. Корель Л.В., Корель И.И. Напряженность рынка труда в России: особенности региональной дифференциации // Регион: экономика и социология. – 2001. - № 1. – С. 93-115.

7. Косянчук І., Качан Л. Бідність об’єктивна і суб’єктивна // Урядовий кур’єр. – 2003. – 10 липня.

8. Курбанов Н.М., Гашо И.А. Рынок рабочей силы как фактор экономического развития города Белгорода // Белгородская область вчера и сегодня (к 45-летию основания области). Материалы региональной научно-практической конференции. – Белгород: Изд-во Белгородского ун-та, 1999. – Т. 2. – С. 148-150.

9. Марченко Г.В. Инвестиционная привлекательность регионов как фактор их конкурентоспособности // www.hse.ru/ic6/report05.doc

10. Миланко О. Ринок юридичних послуг в Україні // Юридичний вісник України 01.03.2006, http://www.yurincom.kiev.ua/uvu/.

11. НБУ: В Украине будут создавать меньше банков // Подробности от 21 сентября 2006 г.: по матералам: Версии

12. Павловська О. В. Щодо раціоналізації співвідношень між попитом та пропозицією робочої сили // Зайнятість та ринок праці. – 1998. – Вип. 8. – С. 103-110.

13. Портер М. Международная конкуренция — М.: Международные отношения, 1993.

14. Предложение на киевском рынке жилья упало вдвое // Подробности от 25 сентября 2006 г.: по материалам: Лига онлайн

15. Селезнев А.З. Конкурентные позиции и инфраструктура рынка России. — М.: Юристъ, 1999. — 384 с.

16. Тейлор С. Региональное экономическое развитие на базе программно — целевого подхода: опыт Западной Европы // Регион: экономика и социология. — 2000. — № 1. — С. 3—36.

17. Украина поддерживает планы ЕС создать единый внутренний энергорынок // Подробности от 27 сентября 2006 г.: по материалам УНИАН.

18. Фармацевтические рынки Украины и России привлекают инвесторов // Подробности от 8 сентября 2006 г: По матеріалам Лига онлайн.

19. Шеховцева Л.С.,Конкурентоспособность региона: факторы и метод создания // Маркетинг в России и за рубежом. - №4.- 2001.

20. Шеховцева Л.С. Методология разработки стратегии развития окраинного региона страны в условиях ОЭЗ // Прогнозирование и стратегии развития Особой экономической зоны России: Межвузов. сб. науч. труд./ Калинингр. ун-т. — Калининград, 2000. — С. 20—32.

21. Шеховцева Л.С., Грудинов О.В. Оценка направлений инвестиций при проектировании программ развития ОЭЗ: Межвузов. сб. науч. труд./ Калинингр. ун-т. — Калининград, 2000. — С. 75—88.

WSJ: Европейских инвесторов интересует недвижимость стран Балтии и Украины// Подробности от 19 0ктября 2005 г.: По материалам Интерфакса.