Питання імплементації статті 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини

І. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД

Вступ

1. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини гарантує право на власність 1.

2. В ній сказано: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на ЇЇ думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

3. Конвенція — не єдиний з міжнародно-правових документів з прав людини, що визнає право на власність2. Однак питання про включення цього права до Європейської конвенції викликало дискусію. Зокрема, Сполучене Королівство і Швецію хвилювало, що внесення права на власність до Конвенції може значно обмежити можливості держав щодо реалізації програм націоналізації промисловості в політичних і суспільних інтересах 3. В остаточній редакції право на власність було сформульоване з певними застереженнями4.

4. Відповідно, державам було відведено широкі «межі самостійної оцінки»5 щодо реалізації своїх соціально-економічних рішень, в результаті яких відбувається обмеження права на власність6. Але це не означає, що Суд не має впливу на оцінку правомірності такого обмеження. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Джеймс проти Сполученого Королівства» (James v. The United Kingdom)7: «...хоча Суд не може підмінити власною оцінкою оцінку національних органів влади, він зобов'язаний розглянути оскаржений захід відповідно до статті 1 Першого протоколу і таким чином розібратися у фактах, у зв'язку з якими діяли національні органи влади» (п. 46).

______________________________________

1 «Маркс проти Бельгії» (Marckxv, Belgium), АЗІ (1979).

2 Загальна декларація прав людини, зокрема, передбачає: «1. Кожна людина має пра-володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. 2. Ніхто не може бути идставно позбавлений свого майна» {хоча в Міжнародний пакт про громадянські і 'чні права це право не ввійшло).

3 Див.: Harris, O'Boyle and Warbrick, Law of the European Convention on Human Rights (1995), р. 516.

4 Див., зокрема, частину другу статті 1 Першого протоколу.

5 Про поняття «меж самостійної оцінки» (розсуду) див. пункт 94 і далі,

6 «Джеймс проти Сполученого Королівства» (James v. the United Kingdom),

7 A98 (1986), n 46»8 (1986).

5. В останні роки було особливо багато справ, у яких Європейський суд з прав людини констатував перевищення державою меж самостійної оцінки і порушення нею права на власність, гарантованого статтею 1 Першого протоколу8.