Методика визначеним варіаційної маржі

Ціна, за якою укладається ф`ючерский контракт, називається ф`ючерсною. Вона є котирувальною величиною, що змінюється за конкретним контрактом від сесії до сесії та в її період.

За результатами кожної торгової сесії розраховуються такі ціни: ф`ючерска ціна закриття (за останніми перед закриттям уголами) та середня ф`ючерсна ціна. Ці ціни використовуються розрахунковою палатою щодня для перерахунку за ф`ючерсними угодами.

Сума, яка в результаті зміни розрахункової ціни ф`ючерсного контракту виграється або програється учасниками угоди та розраховується щодня, називається варіаційною маржею. Вона визначається залежно від стану контракту так: ВМ₁ = В_Т - В_З, де ВМ₁ – віріаційна маржа за позицією, що відкрита в ході цієї торгової сесії й залишається відкритою після її закінчання; В_Т – вартість контракту за розрахуноквою ціною цієї торгової сесії; В_З – вартість контракту в момент закриття позицій.

Варіаційна маржа за позицією, яка відкрита в одну з попередніх цінах і залишається відкритою в цій торговій сесії, розрах-ся так: ВМ₂ = В_Т - В_П, де В_П – вартість контракту за розрахунковою ціною попередньої торгової сесії.

Варіаційна маржа за позицією, яка відкрита в одну з попередніх сесій і закрита в даній укладанням контракту з протилежною позицією, розраховується так: ВМ₃ = В_ПП - В_П, де В_ПП – вартість контракту, укладеного з протилежною позицією.

Якщо ВМ › 0, то вона списується з рахунку фірми – продавця й зараховується на субрахунок фірми – покупця, а якщо ВМ ‹ 0, то навпаки.

Обидві сторони, укладаючи ф`ючерсний контракт, очікують, що ціна на певні цінні папери в майбут. зміниться.